Завдання 3. Ознайомитися із значенням та складом квіткового пилку.

Поряд із збільшенням виробництва меду на пасіках господарств і міжгосподарських підприємств розширюється заготівля квіткового пилку - цінного продукту бджільництва, який використовують для підгодівлі бджіл під час нарощування сили сімей, особливо на запиленні тепличних культур. Велике значення має пилок і як добавка до харчових продуктів з метою збагачення їх вітамінами, білковими, мінеральними та іншими речовинами. З'ясовано й лікувальне значення його для організму людини при багатьох захворюваннях.

Квітковий пилок утворюється в пиляках квіток у вигляді мікроскопічно дрібненьких зернин. Під час цвітіння рослин він дозріває і розноситься вітром та комахами, особливо медоносними бджолами, на інші квітки. Пилку в квітках завжди буває значно більше, ніж його потрібно для запилення рослин. Наприклад, у квітках ріпаку на площі 1 га (крім нектару) буває до 130 кг пилку, гречки звичайної - 394, люцерни посівної - 324, фацелії пижмолистої - 1017, кульбаби лікарської -370 кг. Багато його утворюється і в квітках інших лісових і лучних рослин.

Хімічний склад пилку залежить переважно від виду рослин. У різних за походженням сортах рослин у складі його налічується близько 250 речовин і мінеральних елементів, %: білки і небілкові азотисті сполуки -20-25, цукри (сахароза, глюкоза, фруктоза та ін.) - 13-35, крохмаль - 1 -25, клітковина -3-20, поленін - 6-20, сирий жир - 2-14, зола - 1-6, вода - 20-30. Пилок містить багато незамінних амінокислот у складі білків та у вільному стані. Зібраний з різних рослин пилок повністю забезпечує бджіл незамінними амінокислотами, до яких належать аргінін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Сорти пилку різняться за вмістом білка й амінокислот. Вміст жиру в пилку різних рослин неоднаковий, %: персика - 2, 7, сливи -3, 1, конюшини білої - 3, 2, верби - 4, 1. Найбільший вміст жиру у пилку кульбаби -14, 4 %. Жири і жироподібні речовини бджолина сім'я використовує лише з пилку.

Вміст цукрів у пилку різних рослин також різний, причому в обніжжі їх більше, ніжу пилку на квітках до збирання бджолами. Це пояснюється тим, що для зліплювання його в грудочки бджоли використовують нектар або мед із зобиків. Така обробка значно підвищує цукристість продукції - від 7, 5 до 41, 2 %, особливо коли пилкова маса погано формується в обніжжя. Співвідношення різних цукрів у процесі обробки і дозрівання продукції змінюється, оскільки складні цукри гідролізуються, внаслідок чого полі- і олігосахариди перетворюються на прості, які легко засвоюються організмом.

Полісахариди (клітковина, поленін, крохмаль та ін.) містяться переважно в оболонці пилкових зерен. Оскільки товщина оболонки неоднакова, то перга, заготовлена з ентомофільних рослин, поживніша і після її перетравлення залишається менше решток, ніж з анемофільних рослин, наприклад сосни, берези, осики.

Пилок містить каротиноїди, флавоноїди, антоціани, вищі спирти, ростові та інші речовини.

У золі квіткового пилку багато мінеральних елементів: калію 20-45 %, магнію 1-12, кальцію 1-15, кремнію 2-10, фосфору 1-20, заліза 0, 1, сірки 1, марганцю 1, 4 % загальної кількості золи. Виявлено також барій, ванадій, фольфрам, іридій, кобальт, цинк, титан, молібден, хром, кадмій, стронцій, срібло, золото та інші елементи, які позитивно впливають на життєдіяльність організму.

Пилок містить дуже багато вітамінів, особливо групи В, серед яких вітамін В₅ (нікотинова кислота - РР), В₈ (пантотенова), В₆ (фолієва), В₂ (рибофлавін), В₁ (тіамін). Є також вітамін С (аскорбінова кислота), Р (рутин), D, Е та ін. Вітамінів В₁ В₂ і Е у пилку більше, ніж у зелених овочах, ягодах і плодах. Відомо, що окремі сорти пилку містять багато тих чи інших вітамінів. Так, у гречаному пилку, вміст рутину, який зміцнює капіляри, досягає 17 мг %. Пилок осоту жовтого та акації жовтої містить багато вітаміну Е (відповідно 170 і 118 мкг). Високий вміст вітамінів має велике значення для годівлі бджіл, сприяє використанню його в медицині як лікувального і дієтичного засобу.

Усі сорти пилку мають певну кормову цінність, оскільки містять різні речовини та мають різну засвоюваність. Бджоли збирають його з різних рослин, що забезпечує повноцінність корму і різноманітність поживних речовин, потрібних для нормального розвитку.