Використання бджолиної отрути в медицині.

Механізм дії бджолиної отрути при деяких захворюваннях ще недостатньо вивчений. Наприклад, при її використанні при ревматичних болях припускають, що корисним виявляється вплив бджолиної отрути на нервову систему, тому що при ревматизмі порушується саме діяльність нервової системи.

Лікування бджолиною отрутою дуже ефективне при справжньому ревматизмі. Якщо ж хворий страждає на інфекційний артрит (на ґрунті туберкульозу, сифілісу, гонореї), введення в його організм бджолиної отрути може викликати сильну місцеву й загальну реакцію організму. Тому бджолині жалення можна застосовувати з діагностичною метою — для встановлення справжнього ревматизму. Бджолина отрута може допомогти тим хворим, яким уже не допомагають протиревматичні засоби. У цих випадках корисно провести повний курс лікування —до 200 бджолиних жалень, а при негострому перебігу хвороби досить буде й 100, щоб хворий позбувся ревматизму. Застосовують бджолину отруту також для лікування невритів і невралгії. Запалення сідничного, стегнового, міжреберного й іншого нервів лікується підшкірними ін'єкціями розчину бджолиної отрути. Було відзначене часткове видужання також хворих, що страждають на запалення трійчастого нерва. Але слід попередити, що в частини хворих після закінчення курсу лікування бджолиною отрутою припиняються болі, на кілька місяців поліпшується самопочуття, а потім спостерігаються рецидиви хвороби. Помічено, що в бджолярів з великим стажем роботи на пасіці виробляється свого роду імунітет на бджолину отруту. Вони переносять жалення без будь-якої шкоди для організму, без яких-небудь симптомів отруєння.

Багато бджолярів, а іноді й деякі медичні працівники стверджують, що бджолина отрута виліковує від усіх хвороб. Але це неправильно. Існує ряд захворювань, при яких лікування бджолиною отрутою категорично протипоказане. Установлено, що жалення бджолами або введення апітоксину сприяють виробленню в організмі людини імунітету не тільки до бджолиної отрути, але й до деяких інфекцій.

Правильне застосування бджолиної отрути діє не тільки на окремий орган, але й на весь організм загалом. Потрапивши в організм, вона сприяє мобілізації його захисних сил. Напевно, цим і пояснюється міцне здоров'я і довголіття бджолярів, що працюють на пасіках багато років. У них виробляється імунітет до різних захворювань.

Лікування методом жалення застосовують при гострому хронічному тромбофлебіті нижніх кінцівок. Після п'яти-шести сеансів запальні реакції помітно зменшуються, зм'якшуються тромбовані вузли, хворі можуть рухати ногами. Після восьми-двадцяти сеансів хворі стають на ноги, можуть ходити. Сеанси проводять через добу-дві. Якщо, з вини хворих, порушується режим лікування, можливим є підвищення температури, поява набряків на варикозних розширеннях вен.

Для лікування бджолиною отрутою розроблена спеціальна схема прикладання бджіл на тіло (рис. 3.): перший день—1 жалення в ліве плече; другий день—2 жалення в праве плече; третій день—3 жалення в праве стегно; четвертий день—4 жалення в ліве стегно; п'ятий день—5 жалень у ліве плече; шостий день—6 жалень у праве плече; сьомий день—7 жалень у праве стегно; восьмий день—8 жалень у ліве стегно; дев'ятий день—9 жалень у ліве плече; десятий день—10 жалень у праве плече.

Рис. 3. Схема лікування отрутою бджіл у домашніх умовах.

На цьому перший курс лікування завершується. Перед прикладанням бджіл шкіру необхідно ретельно вимити теплою водою з милом. За станом хворого можна визначити, як його організм реагує на бджолину отруту. У випадку негативної дії лікування припиняють. Якщо ж організм хворого позитивно реагує на жалення, лікування продовжують. Через 3— 4 дні проводять другий курс, що триває 50 днів. У ньому зберігається порядок прикладання бджіл, але не в зростаючій кількості, а по три бджоли одночасно. Якщо після другого курсу поліпшення стану хворого не спостерігається, лікування слід припинити.

Після жалення в шкірі хворого залишається жало. Воно автоматично скорочується, поки з нього не вийде вся отрута, тому виймати жалкий апарат передчасно не треба. Після того як жало видалене, ранку обробляють борною або іншою індиферентною маззю.

Узяті з пасіки бджоли живуть у закритій ємності не більше одного дня, що значно ускладнює процес лікування. Якщо ж бджоли знаходяться у нуклеусі, їх, попередньо випустивши, важко посадити на те місце, де вони повинні вжалити, і при спробі піймати одну з особин жало виявляється найчастіше встромленим у палець. Для того щоб не відволікатися на пошуки чергової партії бджіл,, не витрачати час і сили на їх виловлювання у приміщенні, доцільно використовувати спеціальну портативну коробку, у якій бджоли живуть до 10 днів і їх зручно діставати.

У коробці можна тримати до 100 бджіл. У ній є дві висувні годівниці, які при заповненні медом зовсім не турбують бджіл. Якщо потрібно спіймати бджолу, відкривають бічні дверцята, з яких вона відразу ж виповзе. Бджолу беруть спеціальним пінцетом (завширшки у вільних кінцях 3 мм) за груди й прикладають до шкіри. Анатомічним пінцетом ловити бджіл не рекомендується, тому що навіть при легкому натисненні бджола випустить отруту значно раніше, ніж її прикладуть до шкіри. і У медичній практиці широко використовується виготовлення й застосування препаратів, створених на основі біологічно активних продуктів бджільництва. У зв'язку з тим, що бджолиною отрутою лікується велика кількість людей, використовуючи при цьому методи народної медицини й часто не беручи до уваги її сильну біологічну дію, то фармакологами були розроблені й випущені препарати на основі бджолиної отрути, у яких передбачені показання й протипоказання.

Контрольні питання.

1. Назвіть хімічний склад і властивості прополісу.

2. Як проводиться збирання прополісу?

3. Назвіть склад і властивості бджолиної отрути.

4. Як діє отрута на людину?

5. Як проводиться добування бджолиної отрути?

6. Як зберігається і використовується бджолина отрута.