Вимоги до створення та перевірки методик. Стандартизація, надійність та валідність психодіагностичного вимірювання.

Ефективність тестів залежить від:

1. теоретичної концепції, на якій базується той або інший тест;

2. сфера застосування;

3. дотримання вимог до психологічних тестів

4. психометричні характеристики тестів.

Стандартизація – це однаковість процедури проведення й оцінки виконання тесту.

Стандартизація процедури передбачає уніфікацію інструкцій, бланків, способів реєстрації результатів, умов проведення обстеження.

До вимог відноситься:

1) однаковість та зрозумілість повідомлення інструкції;

2) однаковість ставлення до випробуваних;

3) відсутність додаткових пояснень окремим особам;

4) подібність умов та часу проведення дослідження для різних груп;

5) часові обмеження для всіх повинні бути однаковими.

Стандартизація критерію, за яким проводиться порівняння результатів – раніше встановлена статистична норма. (Така норма визначається шляхом проведення методики на великій репрезентативній вибірці та порівняння з нею конкретного досліджуваного).

Стандартне відхилення нормативної вибірки знаходиться 68% випадків досліджуваних, за межами – 32%, а оскільки відхилення симетричне – то по 16% з кожної сторони

Надійність методики – відносна постійність, сталість і узгодженість результатів тесту при первісному та повторному його застосуванні на одних і тих же досліджуваних. Не можна довіряти тесту, якщо на початку тижня показник 10, а в кінці – 80. Повторне застосування надійних методик дає подібні оцінки, тому це показник довіри до одержаних результатів.

Види надійності:

1. Ретестова надійність (підтвердження одержаних результатів аналогічними через певний час за цією ж методикою).

2. Внутрішня надійність – узгоджена динаміка всіх шкал методики, спрямованих на вимірювання певної якості.

3. Надійність кодування – відповідність форм кодування результатів обстеження, яка перевіряється кореляцією з аналогічними вже підтвердженими кодами (балами, стенами тощо), або внутрішньою кореляцією самих шкал.

Чинники надійності:

1) надійність самого вимірювального інструмента – стосується однорідності (гомогенності) завдань. Використовується метод «розчеплення» – поділ завдань на парні та непарні; якщо методика однорідна, то й відмінності між половинами не буде, тобто коефіцієнт кореляції буде достатньо високим (0, 75).

2) стабільність досліджуваної ознаки – найчастіше використовується прийом «тест – ретест». При цьому слід зважати, що нестабільність може зумовлюватися й швидкою динамікою досліджуваної властивості, тобто не свідчити про недолік тесту (kk повинен бути не менше 0, 8).

3) константність – тобто незалежність результатів від особистості експериментатора, що особливо важливе при проведенні малоформалізованих методик (kk повинен бути не менше 0, 8).

На ступінь надійності методик впливає:

1) нестабільність діагностованої властивості;

2) недосконалість методики (різноплановість завдань, нечіткі вказівки по пред’явленню методики тощо);

3) змінювана ситуація обстеження (різний час доби, освітленість приміщення, наявність чи відсутність сторонніх шумів тощо);

4) відмінності в поведінці експериментатора;

5) коливання в функціональному стані досліджуваного (втома тощо);

6) елементи суб’єктивності в способах оцінки та інтерпретації результатів (при протоколюванні відповідей, оцінці їх повноти, оригінальності тощо).

7) неоднорідність чи нерепрезентативність вибірки.

Валідність методики – це комплексна характеристика, яка включає, з одного боку, відомості про те, чи придатна методика для вимірювання того, для чого вона була створена, з іншого – яка її ефективність.

Перевірка валідності методики називається валідізацією.

Валідність в першому її розумінні стосується самої методики, тобто це валідність вимірювального інструмента і називається теоретичною валідізацією. В основу покладається визначення релевантності та контамінації (незалежності від перешкод) методики.

Валідність в другому розумінні – стосується мети її використання і називається прагматичною (практичною) валідізацією. Для її перевірки одержані результати порівнюються з зовнішніми, незалежними результатами.