Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50 – 70-ті роки XX ст.

НТП після ІІ світової війни пішов такими високими темпами, що перетворився в справжню, третю науково-технічну революцію. В ході цієї революції наука стала безпосередньою виробничою силою суспільства. Серед головних компонентів НТР – найширше застосування електроніки і компютерів, реактивної техніки, ядерної енергії, генної інженерії в біології. НТР відкрила нову еру в розвитку машинного виробництва – автоматизацію виробничих процесів. В результаті застосування досягнень науки сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь. Це дозволило зняти продовольчу проблему у більшості країн.

Результати НТР стали технологічною та інформаційною основою перетворення індустріальної економіки в постіндустріальну. Якщо в індустріальну – машинна техніка, то на постіндустріальній стадії таким ресурсом стає знання, інтелект. Метою стає не кількість вироблених благ, а їх якість, а в ширшому розумінні – якість життя.Відповідно провідна сила не селяни і робітники, а представники інтелектуальних професій. Концепції: Ф.Т.Друкера – розширення зайнятості працемістких в-цтва галузей масового в-цтва із високим заробітком працівників.Розширення споживчого кредиту, зростання потреб сімей у товарах тривалого користування. Європейські концепції – розвиток в-цтва шляхом вдосконалення техніки та запров. індустріалізації.

План Маршалла та його внесок у відродження післявоєнного господарства країн Західної Європи.

Від останньої третини XIX ст. до початку 1930-х років, за винятком років Першої світової війни, існувала міжнародна валютна система, відома як золотий стандарт. Фактор війни підірвав фінансово-грошову сферу та інвестиційну складову націон. економік європ. цивілізаціі. Для цього було розроблено так званий план Маршала (1948-1951 р.) Серед причин виникнення плану Маршалла: уповільнені темпи повоєнного екон відродження Зах Європи, посуха й низький урожай 1947 року; скорочення міжнар товарообігу та дефіцит товарів як наслідок валютного контролю у довоєнний та воєнний періоди, а також дотримання збалансованих двохсторонніх торгов. потоків; брак америк валюти («доларовий голод») для подолання товарного дефіциту; брак інвестицій. Допомогу надавали з федерального бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик. За цим планом США видали 17 млрд доларів, основну частку з яких (60 %) отримали Англія, Франція, Італія, ФРН. План Маршалла передбачав тимчасове припинення дії принципів екон лібералізму. Передбачалося зосередитися на виконанні таких завдань: модернізація інфраструктури, збільшення обсягів виробництва, більш рівномірний розподіл важкої індустрі, грошова і фінансова стабілізація. Наслідки: 1. промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи. 2. модернізації індустріального й с/г обладнання. 3. внутрішньоєвроп розрахунки та розрахунки із боргами країн Західної Європи. 4 розширення світової торгівлі зі специфікою до відкриття європ ринку збуту для США і Канади. 5. було усунено загрозу комунізму для Зах Європи.