Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.
До Нових індустріальних країн (НІК) відносять ряд країн Азії та Америки, що характеризуються високими темпами економічного зростання. Склад НІК постійно змінюється. Швидкий розвиток цих країн перш за все пов’язаний з розвитком міжнародної торгівлі НІК з розвиненими країнами (РК).Вражаючий “ривок” азіатської четвірки (АЧ) зумовлений об’єктивними процесами у світовій економіці. Першим поштовхом стало перенесення в 60-70х роках з РК до країн, що розвиваються (КР) деяких галузей легкої промисловості, металургії, хімії, а потім- машинобудування, електроніки. Під впливом таких факторів, як НТР, екологічна проблема, демографічна ситуація, ці галузі почали втрачати порівняльні переваги в РК. Зростання витрат виробництва зумовило їх перенесення до КР, які маючи такі традиційні порівняльні переваги, як дешева робоча сила, наявність сировини, низькі ціну на землю, стали районом активних операцій ТНК, які організували тут експортне виробництво промислової продукції. Залучення ТНК до індустріалізації виявилось найбільш значним у тих країнах, які раніше за інших перейшли до експортооієнтованої моделі розвитку нац. економіки і створили сприятливий клімат для іноземних інвестицій (це були НІК першого покоління) З середини 80-х років у зв’язку із зростанням вартості робочої сили, з підвищенням курсів національних валют (відносно долара) НІК першого покоління в свою чергу почали втрачати власні порівняльні переваги у виробництві працемісткої продукції. Переорієнтувавшись у бік технологічно складної, наукомісткої продукції, АЧ почала масово переміщувати працемісткі виробництва у країни з дешевою робочою силою-Малайзію, Індонезію, Таїланд, чим і сприяла появі НІК другого покоління. Очевидно, збереження даної тенденції приведе до розширення кола НІК і наступної передачі до країн третьої хвилі. Такий процес “ступінчастої” індустріалізації, коли кожна країна піднімаючись технологічними сходами вгору, звільняє нижню сходинку для інших, дістав образну назву “летючих гусей” за аналогією пташиного ключа, який нагадує клин, що чим-раз більше розширюється. Результатом цього процесу став значний економічний розвиток НІК, змінилися макроекономічні пропорції економіки, сталися зрушення у структурі промислового виробництва. У переважній більшості НІК сьогодні обробна промисловість і сектор послуг є головними. В обробній промисловості провідне місце займають сучасні галузі електроніки, машинобудування, хімії. Однією з швидко зростаючих галузей є загальне і транспортне машинобудування, виробництво та ремонт кораблів, автомобілів, локомотивів. Швидко розвиваються металургія, нафтохімія, целюлозно-паперова промисловість. Наслідком цього стали зрушення у товарній структурі експорту: зменшилася питома вага продовольства (11% від всього експорту), с/г та інших видів сировини і значна збільшилася частка продукції переробної промисловості (54, 3%), зокрема галузей названих вище, а також легкої промисловості (одягу, взуття). Так частка НІК Азії в світовому експорті телевозорів -32, 6%, радіопиймачів -43, 5%.Південна Корея стала помітним експортером легкових автомобилів, Сингапур перетворився на центр виробництва нафтодобувного обладнання.
|