Час перебування автомобіля в наряді

(6.2.10.)

де

Середня тривалість перебування автомобіля в наряді за добу характеризує ефективність використання парку за часом, і визначається як відношення загальної кількості автомобіле-годин перебування в наряді за звітний період до загальної кількості автомобіле-днів експлуатації.

Час роботи на маршруті визначається співвідношенням

(6.2.11.)

де

Теоретична швидкість — це швидкість, що розвивав би автомобіль при відсутності буксування й при номінальній частоті обертання колінчастого валу двигуна та номінальному навантаженні.

Різниця між теоретичною швидкістю й втратою швидкості при буксуванні представляє робочу швидкість.

Tехнічна швидкість враховує тільки час руху АТЗ, включаючи зупинки, які пов’язані з регулюванням руху (в світлофорів, на залізничнодорожних переїздах та інші).

Експлуатаційна швидкість додатково враховує час простою АТЗ при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт та простоїв з інших причин.

Практично на підставі заданого часу роботи АТЗ на маршруті визначається можлива кількість їздок

(6.2.12.)

де

За ступенем завантаження АТЗ вантажі розподіляються на 4 класи (табл. 9). Клас вантажу значною мірою визначає ефективність використання АТЗ і рівень тарифів на перевезення.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності дорівнює відношенню

(6.2.13.)

де q_Ф та q_Н — відповідно фактична й номінальна вантажопідйомність АТЗ.

Таблиця 9. — Класи вантажів і значення коефіцієнту використання вантажопідйомності γ

Продуктивність АТЗ — це кількість вантажу, перевезеного за одиницю часу.

Продуктивність АТЗ визначають:

§ у тоннах — P;

§ і тонно-кілометрах — W.

За одну їздку ці показники складуть

(6.2.14.)

(6.2.15.)

У загальному випадку за один робочий день:

(6.2.16.)

(6.2.17.)

Для аналізу ефективності використання АТЗ застосовують такі показники продуктивності як годинна продуктивність і продуктивність у тонно-кілометрах на тонну вантажопідйомності автомобіля в певний часовий проміжок.

Наприклад, годинна продуктивність у тоннах і т·км, при виконанні АТЗ певної їздки може бути розрахована за формулами:

(6.2.18.)

(6.2.19.)

При визначенні продуктивності за робочий день необхідно враховувати дискретний характер виконання транспортної роботи, коли вона завершується одночасно із закінченням їздки, число яких, отже, може бути тільки цілим.

Загальний обсяг перевезеного вантажу визначається за формулою:

(6.2.21.)

Вантажообіг є синтетичним показником, що враховує не тільки масу (тоннаж) перевезеного вантажу, але й відстань його транспортування. Вантажообіг визначається за наступною формулою:

(6.2.22.)

де q₁·l₁, q₂·l₂, …, q_і·l_і — вантажообіг окремих партій вантажів (q₁, q₂, …, q_і) при відповідній відстані перевезення (l₁, l₂, …, l_і).

Вантажообіг визначається не тільки за загальною масою вантажів, але і за найважливішими видами.

Раціональність транспортних зв’язків у країні (районі) оцінюється показником середньої дальності перевезень 1 т. вантажу, що визначається за формулою:

(6.2.23.)

Середню дальність розраховують як по всьому вантажопотоку, так і по окремих видах вантажів.

З урахуванням кількості автомобіле-днів експлуатації й продуктивності АТЗ за один робочий день обсяг перевезень визначається в тоннах:

(6.2.24.)