Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Собівартість вантажних перевезень
|
|
Витрати АТП на виконання перевезень у грошовій формі представляють експлуатаційні видатки, а розраховані на одиницю транспортної продукції називаються собівартістю перевезень і на автомобільному транспорті обчислюються в грн. /(т·км), грн./км, грн./т або грн./рік залежно від способу фіксації величини роботи АТЗ. Витрати грошових коштів, що пов’язані з обчисленням собівартості перевезень вантажів автомобілями, поділяють на:
§ змінні;
§ сталі;
§ витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи.
До змінних відносять витрати на:
¾ паливно-мастильні й інші експлуатаційні матеріали;
¾ відновлення і ремонт шин, технічне обслуговування, і поточний ремонт та амортизацію.
Ці витрати пов’язані з роботою (рухом) автомобіля, залежать від пробігу (пропорційні йому) та кількості перевезених вантажів і обчислюють їх на кілометр пробігу.
До сталих, що не залежать від пробігу, відносять витрати на:
¾ оплату праці водія;
¾ накладні витрати, непов’язані безпосередньо з роботою автомобіля:
- оплату праці адміністративно-господарському персоналу з нарахуваннями;
- утримання будівель, виробничих приміщень і території;
- ремонт і утримання устаткування;
- податки й збори;
- витрати на охорону праці, техніку безпеки й протипожежні заходи;
- витрати на підвищення кваліфікації кадрів та інші.
Ці витрати обчислюють на годину перебування автомобіля на лінії. Такий поділ витрат на змінні й сталі досить умовний.
Витрати грошових коштів, що пов’язані з обчисленням собівартості перевезень вантажів автомобілями, поділяють на:
§ змінні;
§ сталі;
§ витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи.
До змінних відносять витрати на:
¾ паливно-мастильні й інші експлуатаційні матеріали;
¾ відновлення і ремонт шин, технічне обслуговування, і поточний ремонт та амортизацію.
Ці витрати пов’язані з роботою (рухом) автомобіля, залежать від пробігу (пропорційні йому) та кількості перевезених вантажів і обчислюють їх на кілометр пробігу.
До сталих, що не залежать від пробігу, відносять витрати на:
¾ оплату праці водія;
¾ накладні витрати, непов’язані безпосередньо з роботою автомобіля:
- оплату праці адміністративно-господарському персоналу з нарахуваннями;
- утримання будівель, виробничих приміщень і території;
- ремонт і утримання устаткування;
- податки й збори;
- витрати на охорону праці, техніку безпеки й протипожежні заходи;
- витрати на підвищення кваліфікації кадрів та інші.
Ці витрати обчислюють на годину перебування автомобіля на лінії. Такий поділ витрат на змінні й сталі досить умовний.
До витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, які обчислюють на тонну перевезеного вантажу, відносять усі витрати, пов’язані з виконанням цих робіт.
З урахуванням викладеного собівартість 1 т км СТ·КМ, грн., становить:
(7.2.1.)
де
| СЗВ | — | сума змінних витрат, що припадають на 1 км пробігу автомобіля, грн.; |
| CСВ | — | сума сталих витрат у розрахунку на 1 год. перебування автомобіля на лінії, грн.; |
| UГ, WГ | — | продуктивність автомобіля відповідно в т/год. і т·км/год; |
| Снр | сума витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в розрахунку на 1 т перевезеного вантажу, грн. |
Без урахування витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи залежність (1) можна подати у вигляді:
, (7.2.2.)
де
| β | — | коефіцієнт використання пробігу автомобіля; |
| γ Д | — | динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля — це відношення кількості фактично виконаних тонно-кілометрів до тієї кількості, яку можна виконати при пробігу з повним завантаженням транспортного засобу; |
| tнр | — | час простою автомобіля під навантажуванням-розвантажуванням за одну їздку, год.; |
| lВ | — | відстань перевезення вантажу, км. |
У формулі (2) другий множник першого доданку являє собою витрати на кілометр пробігу при русі автомобіля, а в цілому перший доданок — витрати на 1 тонно-кілометр, що пов’язані з рухом автомобіля.
Другий доданок рівняння (2) — це витрати на 1 т·км, що пов’язані з простоєм автомобіля під навантажуванням і розвантажуванням.
Залежністю (2) зручно користуватися при аналізі впливу тривалості простою автомобіля під навантажуванням-розвантажуванням на собівартість тонно-кілометра.
Після відповідних перетворень формулу (2) для розрахунку собівартості 1 т·км подають у вигляді:
(7.2.3.)
Як видно з формули (3), в ній здійснене розчленування витрат. Змінні витрати Сзв, грн./км, визначають за формулою:
(7.2.4.)
де
| С1 | — | вартість паливно-мастильних матеріалів; |
| С2 | — | витрати на відновлення і ремонт шин, грн.; |
| С3 | — | витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля, грн; |
| С4 | — | амортизаційні відрахування, грн. |
§ Вартість паливно-мастильних матеріалів становить:
(7.2.5.)
де
| ЦК | — | комплексна ціна палива, грн/кг; |
| GП.ЗМ | — | витрата палива за зміну, кг; |
| Lзм | — | пробіг автомобіля за зміну, км. |
§ Витрати на відновлення і ремонт шин (у грн. на 1 км пробігу) визначають за формулою:
(7.2.6.)
де
| α Ш | — | норма відрахувань на відновлення і ремонт шин на 1000 км пробігу до вартості одного комплекту, %; |
| БКШ | — | балансова вартість одного комплекту шини (покришка, камера та обвідна стрічка), грн.; |
| пШ | — | кількість шин на автомобілі (без запасних). |
Норми відрахувань на відновлення зносу і ремонт шин установлені залежно від розміру шин, вантажопідйомності та колісної формули автомобілів.
Витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт автомобіля в розрахунку на 1 км пробігу, грн. становлять:
(7.2.7.)
де
| Α ТО.а | — | норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля на 1000 км пробігу, грн. |
Норми витрат на технічне обслуговування й поточний ремонт установлені для основних типів автомобілів на підставі досвіду їх використання, а для нових марок автомобілів слід розраховувати за їхніми технічними параметрами.
§ Амортизаційні відрахування. Для вантажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т норма амортизаційних відрахувань на відновлення (реновацію) встановлена в процентах від їх балансової вартості на рік незалежно від пробігу, а на капітальний ремонт — у процентах від їх балансової вартості на 1000 км пробігу.
Враховуючи це, амортизаційні відрахування для таких автомобілів (у грн. на кілометр пробігу) визначають за формулою:
(7.2.8.)
де
| Ба | — | балансова вартість автомобіля, грн.; |
| — | норма річних амортизаційних відрахувань на відновлення від балансової вартості, %; |
| tФ.а | — | річне завантаження автомобіля, год.; |
| — | норма амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт автомобіля від балансової вартості на 1000 км пробігу, %. |
§ Амортизаційні відрахування на повне відновлення й капітальний ремонт автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т визначають на основі норм, встановлених у процентах від балансової вартості на 1000 км пробігу;
(7.2.9.)
де
| — | норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості автомобіля на 1000 км пробігу відповідно на повне відновлення (реновацію) і капітальний ремонт, %. |
Заробітну плату водіїв визначають згідно із існуючими положеннями на основі відрядних розцінок за тонну вантажу, за час простою автомобілів під навантажуванням і розвантажуванням, за тонно-кілометр виконаної роботи, і тарифних ставок водіїв, за підготовчо-заключний час для виконання необхідних робіт перед виїздом на лінію, і після повернення в гараж, а також за час проведення передрейсового медичного огляду.
Накладні витрати визначають, виходячи з коефіцієнтів, що враховують співвідношення накладних витрат і заробітної плати (основної і додаткової з нарахуваннями).
Собівартість тонно-кілометра транспортної роботи — це один з основних критеріїв вибору виду транспортних засобів. Його використовують при обґрунтуванні виду транспортних засобів на масових перевезеннях великих партій вантажів, які не пов’язані жорсткими строками з ходом виконання польових операцій. Той вид транспорту, що забезпечує найменшу собівартість, слід приймати для перевезень.