Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ V. Державна реєстрація, систематизація та офіційне оприлюднення нормативно-правових актів
Стаття 49. Державна реєстрація підзаконних нормативно-правових актів 1. Державна реєстрація підзаконних нормативно-правових актів - комплекс заходів, під час здійснення яких Міністерство юстиції України та його територіальні органи: 1) проводять правову експертизу підзаконного нормативно-правового акта на його відповідність Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, іншим міжнародним договорам України, а також aсquis communautaire; 2) приймають рішення про державну реєстрацію підзаконного нормативно-правового акта або про відмову в такій реєстрації; 3) присвоюють нормативно-правовому акту реєстраційний номер. 2. Підзаконні нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4, 5, 8, 9, 11, 12 частини третьої статті 6 цього Закону, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України і Центральної виборчої комісії, підлягають державній реєстрації. 3. Державна реєстрація підзаконних нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 4, 5 частини третьої статті 6 цього Закону, за винятком наказів територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, здійснюється Міністерством юстиції України. 4. Державна реєстрація підзаконних нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 8, 9, 11, 12 частини третьої статті 6 цього Закону, і наказів територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюється відповідними територіальними органами Міністерства юстиції України. 5. Невідповідність підзаконного нормативно-правового акта Конституції і законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, іншим міжнародним договорам України, а також acquis communautaire або у випадках, визначених законами України, процедурам прийняття чи схвалення такого акта є підставою для відмови в його державній реєстрації. 6. У разі відмови в державній реєстрації підзаконного нормативно-правового акта Міністерство юстиції України чи його територіальний орган надсилає суб’єкту нормотворення відповідне вмотивоване рішення. У разі відмови в державній реєстрації підзаконних нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 11, 12 частини третьої статті 6 цього Закону, територіальний орган Міністерства юстиції України в рішенні про відмову пропонує привести такий нормативно-правовий акт у відповідність до Конституції та законодавства України в десятиденний строк з моменту отримання цього рішення суб’єктом нормотворення. Якщо суб’єкт нормотворення у встановлений строк привів нормативно-правовий акт у відповідність до Конституції та законодавства України, приймається рішення про державну реєстрацію такого акта. В разі неприведення суб’єктом нормотворення нормативно-правового акта у відповідність до Конституції та законодавства України, територіальний орган Міністерства юстиції України звертається до суду щодо законності такого акта та його відповідності правовим актам вищої юридичної сили. 7. Незареєстровані підзаконні нормативно-правові акти, які відповідно до частини другої цієї статті Закону підлягають державній реєстрації, за винятком рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах, районних, обласних рад, є нечинними і не підлягають офіційному оприлюдненню. 8. Порядок проведення державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 50. Скасування рішення про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів 1. Рішення про державну реєстрацію підзаконного нормативно-правового акта скасовується органом, що провів державну реєстрацію цього акта, у разі: 1) виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації зазначеного акта; 2) винесення судом рішення про визнання зазначеного акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині; 3) надходження повідомлення від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики або його територіального органу про виявлення обставин, за наявності яких регуляторний акт не міг бути прийнятим чи схваленим, або повідомлення від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень відповідно до закону; 4) невідповідності підзаконного нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; 5) неприведення підзаконного нормативно-правового акта у відповідність із нормативно-правовим актом, на підставі якого він був прийнятий, у місячний строк, якщо інший строк не передбачено актом законодавства. 2. Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію підзаконного нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після реєстрації. 3. Порядок скасування рішення про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 51. Контроль за дотриманням законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів 1. Контроль за дотриманням законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів здійснюють Міністерство юстиції України та його територіальні органи.
Стаття 52. Відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів 1. Посадові особи, винні в порушенні законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів, несуть дисциплінарну та адміністративну відповідальність згідно із законом.
Стаття 53. Систематизація нормативно-правових актів 1. Нормативно-правові акти класифікуються згідно з Класифікатором правових актів України, який ведеться Міністерством юстиції України. 2. Нормативно-правові акти підлягають обліку, підтриманню в контрольному стані та зберіганню.
Стаття 54. Включення нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів 1. До Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включаються нормативно-правові акти, зазначені у статті 6 цього Закону, після їх підписання та присвоєння номера. Нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України чи його територіальних органах. 2. Включення нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, підтримання цих актів у контрольному стані та їх зберігання здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами. 3. Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 55. Доступ до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів 1. Доступ до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам. 2. Інформація з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів отримується на паперових та електронних носіях або шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів через мережу Інтернет. Одержання інформації з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів шляхом доступу до мережі Інтернет є вільним, цілодобовим та безоплатним. 3. За запитами юридичних та фізичних осіб з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів надаються офіційно засвідчені копії нормативно-правових актів або витягів з них. Розмір плати за отримання копій визначається Міністерством юстиції України. 4. Інформація з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів використовується для офіційного видання збірників законодавства.
Стаття 56. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів 1. Нормативно-правові акти після їх прийняття (видання) повинні бути офіційно оприлюднені, якщо законом не встановлено інше. 2. В окремих випадках нормативно-правовий акт може бути офіційно оприлюднений шляхом оголошення через загальнонаціональні канали телебачення і радіо та в інший спосіб, визначений законодавством. 3. Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. 4. Закони України офіційно оприлюднюються протягом 15 днів після їх підписання Президентом України. У випадках, передбачених Конституцією України, закони офіційно оприлюднюються Президентом України протягом 10 днів після підписання, а в разі непідписання Президентом України — невідкладно Головою Верховної Ради України. 5. Нормативно-правові акти Президента України оприлюднюються протягом 15 днів після їх підписання. 6. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України офіційно оприлюднюються протягом 15 днів після їх прийняття. 7. Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, інших державних органів, міністерств та інших республіканських органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим офіційно оприлюднюються протягом 15 днів після їх державної реєстрації. 8. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування офіційно оприлюднюються протягом 15 днів після їх підписання. 9. Нормативно-правові акти голів місцевих державних адміністрацій офіційно оприлюднюються протягом 15 днів після їх державної реєстрації.
Стаття 57. Офіційне опублікування нормативно-правових актів 1. Офіційними друкованими виданнями для нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів є відповідно газети " Голос України" та " Урядовий кур’єр", " Офіційний вісник Президента України", " Офіційний вісник України", що видається Міністерством юстиції України, а також інші видання, визначені відповідно Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України. 2. Офіційні друковані видання Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначаються нормативно-правовими актами цих органів. 3. Офіційні друковані видання для опублікування нормативно-правових актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим і голів місцевих державних адміністрацій визначаються Кабінетом Міністрів України. 4. Нормативно-правові акти в офіційних друкованих виданнях публікуються державною мовою. У випадках, установлених законом, нормативно-правові акти можуть бути офіційно опубліковані російською мовою або іншою мовою національних меншин України. 5. Офіційне опублікування нормативно-правового акта здійснюється із зазначенням реєстраційного коду в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів. 6. Нормативно-правовий акт вважається офіційно опублікованим у день виходу в світ видання з повним текстом нормативно-правового акта. 7. Якщо офіційне опублікування нормативно-правового акта було здійснено в різні строки і в різних офіційних друкованих виданнях, днем його офіційного опублікування вважається день першого опублікування. 8. Якщо офіційне опублікування нормативно-правового акта було здійснено в кількох номерах офіційного друкованого видання, днем його офіційного опублікування вважається день виходу останнього номера офіційного видання.
Стаття 58. Неофіційне опублікування нормативно-правових актів 1. Нормативно-правовий акт може бути опублікований в неофіційних друкованих виданнях із збереженням тексту оригіналу після його офіційного опублікування з обов’язковим зазначенням реєстраційного коду такого акта в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та інформації про джерело його офіційного опублікування. 2. Текст нормативно-правового акта, опублікований в неофіційних друкованих виданнях, має інформаційний характер. 3. У разі виявлення невідповідності тексту опублікованого нормативно-правового акта тексту його оригіналу такі невідповідності усуваються.
Стаття 59. Набрання чинності нормативно-правовими актами 1. Нормативно-правові акти набирають чинності у порядку і в строки, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, але не раніше ніж з дня їх офіційного опублікування. 2. Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. 3. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше ніж з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. 4. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України та його територіальних органах нормативно-правові акти набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше ніж з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. 5. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим набирають чинності у порядку, встановленому Конституцією Автономної Республіки Крим. 6. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування набирають чинності через 10 днів після їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами. 7. Нормативно-правовий акт, який не був офіційно опублікований до зазначеного в ньому строку, набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 8. У випадках, передбачених законом, нормативно-правовий акт або його окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають офіційному оприлюдненню і набирають чинності з дня прийняття, якщо ними не встановлено інший строк набрання чинності.
Стаття 60. Офіційне видання збірників законодавства 1. Офіційним видавцем збірників законодавства є Міністерство юстиції України. 2. Для підготовки збірників законодавства використовуються тексти нормативно-правових актів у контрольному стані з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. 3. Нормативно-правові акти у збірниках законодавства публікуються із зазначенням реєстраційного коду акта в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та інформації про джерело і дату офіційного оприлюднення.
|