Definitio: Реалізація норм міжнародного правя — це процес впровадження міжнародного права в поведінку і діяльність держав та інших суб'єктів міжнародногоправа.

При розгляді цього питання слід враховувати, що в офіційних документах ООН, у міжнародно-правовій літературі західних авторів досить поширеним також є термін " імплементація". Він походить від англійського implementation, що означає здійснення, впровадження у життя. Імплементація у широкому розумінні означає впровадження міжнародно-правових і внутрішньодержавних норм у виконання норм міжнародно-правових, а також створення на міжнародному і внутрішньодержавному рівнях умов для такого впровадження.

Значного поширення у міжнародно-правовій літературі набули також вирази " механізм імплементації", " імплемен-таційні статті". При цьому під механізмом імплементації розуміють передбачену міжнародним договором систему заходів контролю за його здійсненням або певні органи, створені з цією метою міжнародним договором, і процедура їх роботи. Поняття " імплементаційні статті" означає ті статті договору, що передбачають систему заходів для реалізації договору.

У загальній теорії держави і права під реалізацією права розуміють " переведення норм права у правомірну поведінку суб" єктів у формі використання належних їм прав, виконання обов'язків і додержання заборон з метою задоволення інтересів і потреб адресатів права, досягнення його (права) цілей" [1]. Це визначення становить інтерес тим, що во-

182_______________________________________________ Глава 9

но містить у собі вказівку на форми реалізації права взагалі, застосовні також до міжнародного права.

Можна виділити такі чотири форми імплементації норм міжнародного права:

• додержання норм права;

• виконання норм права;

• використання норм права;

• застосування норм права.
Розглянемо їх докладніше.

Додержання норм права — це така форма їх реалізації, яка полягає в утриманні суб'єкта права від вчинення заборонених правом дій. У такій формі в міжнародному праві реалізуються, як правило, норми-заборони. Суб'єкти міжнародного права утримуються від вчинення дій, що заборонені нормами міжнародного права. У такій формі реалізуються, наприклад, норми Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, укладеного 1 липня 1968 р. У ст. 1 цього договору сказано, що " кожна з держав—учасниць цього Договору, що володіє ядерною зброєю, зобов'язується не передавати нікому ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над такою зброєю або вибуховими пристроями ні прямо, ні побічно, так само як і жодним способом не допомагати, не заохочувати і не спонукати яку-небудь державу, що не володіє ядерною зброєю, до виробництва або до придбання яким-небудь іншим чином ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю або вибуховими пристроями". У свою чергу неядерні держави зобов'язуються не виробляти і не придба-вати ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв (ст. 2). У таких ситуаціях, а також подібних до викладених їіасивність суб'єктів міжнародного права свідчить про те, що міжнародно-правові норми реалізуються.

Виконання норм права — це така форма їх реалізації,
що вимагає активної поведінки суб'єкта права щодо здій
снення покладених на нього обов'язків. Ця форма міжнарод
но-правової реалізації передбачає саме активну діяльність
суб'єктів міжнародного права із здійснення тих чи інших
норм. Виконання є характерним для міжнародно-правових
норм, що передбачають конкретні обов'язки, пов'язані з пев
ними ДІЯМИ. __{> Ч|3}І_Ш,, lu^,,, „.ч, _Л,