Національний механізм імплементації міжнародно-правових норм

Практика показує, що більшість норм міжнародного права реалізується у межах національної юрисдикції засобами внутрішнього права. А саме виконання міжнародних зобов'язань дедалі більше залежить від узгодженості двох правових систем — міжнародної і національної. Це зумовлює необхідність проведення правотворчих і правореалізуючих заходів щодо виконання норм міжнародного права відповідно до реального національного механізму імплементації міжнародно-правових норм.

Процес імплементації норм міжнародного права на національному рівні умовно поділяють за його внутрішнім змістом на дві складові: нормативний механізм (сукупність нормативних засобів) і організаційно-правовий механізм (сукупність державно-владних інститутів).

Розглянемо ці дві складові більш предметно.

1. Нормативний механізм — сукупність нормативних засобів, до яких належать конституційні положення, норми загального характеру та норми про функції і повноваження.

188__________________ ' _________________________ Глава 9

а) Конституційні положення, норми загального ха
рактери, що фіксують основні гарантії сумлінного виконан
ня державою міжнародних зобов'язань. До них можна від
нести положення ст. З Конституції України про те, що " пра
ва і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спрямо
ваність діяльності держави". Або положення ст. 9
Конституції України, що закріплює норму про те, що " чинні
міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, є частиною національного зако
нодавства України".

Міжнародне співробітництво з іншими суб'єктами міжнародного права ведеться на підставі " загальновизнаних принципів і норм міжнародного права" (ст. 18 Конституції).

Розділ II Конституції України " Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" є таїюж гідним прикладом імплементації основних положень Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 p., Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 p., Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. та інших міжнародно-правових документів.

До найбільш істотних норм загального характеру, що фіксують основні гарантії сумлінного виконання державою міжнародних зобов'язань, слід віднести норми, які містяться у законах України " Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 р., " Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. та у ряді інших нормативних документів. Наприклад, основоположний принцип міжнародного права pacta sunt servanda аакріплений у ст. If Закону України " Про міжнародні договори України". У ній зазначається, що " міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права".

б) Норми про функції і повноваження. Це так звані
норми про компетенцію органів і посадових осіб у зв'язку з
виконанням міжнародних договорів. Такі норми містяться,
наприклад, у ст. 102 Конституції України, де сказано, що
" Президент України є главою держави і виступає від її іме
ні". Або в ч. З ст. 106 Конституції, де записано, що Прези
дент України " представляє державу в міжнародних відноси-

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА___________________ 189

нах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори і підписує міжнародні договори України". Ще приклад. Перелік осіб, що без спеціальних на те повноважень можуть підписувати міжнародні договори України, міститься у ст. 5 Закону України " Про міжнародні договори України". Це Президент України, Прем'єр-міністр України і міністр закордонних справ України.

в) Норми про форми і способи реалізації міжнародно-правових норм. У постанові Верховної Ради України " Про основні напрями зовнішньої політики України" від 2 липня 1993 р. дано перелік структур виконавчої влади, на які покладається " реалізація зовнішньополітичного курсу України". До них належать Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні і консульські представництва України за кордоном, а також інші міністерства і державні установи України.

Тому до норм, що містять форми і способи реалізації міжнародно-правових норм, необхідно віднести також відповідні постанови Кабінету Міністрів України і постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні розпорядження міністерств і відомств, дипломатичних і консульських представництв України за кордоном. Слід додати, що нормативні положення актів цих відомств водночас містять розпорядження правозастосовного характеру.

2. Організаційно-правовий механізм імплементації норм міжнародного права на національному рівні являє со«бою комплекс тих чи інших органів держави, що беруть участь у здійсненні цих норм, і проведених ними заходів, спрямованих на виконання міжнародних зобов'язань держави. Організаційно-правовий механізм імплементації органічно пов'язаний із нормативним механізмом, фактична реалі--зація якого здійснюється шляхом реальної діяльності передбачених для цього різних за статусом, повноваженнями і характером органів держави.

Для забезпечення виконання міжнародно-правових норм Верховна Рада України приймає постанови і закони. За своєю суттю такі акти в розглядуваному нами плані є правоза-безпечуючими і (або) конкретизуючими. У них містяться вказівки щодо конкретних суб'єктів реалізації міжнародне-