Глава 9. Збір інформації складається з фактичного (тобто з використанням усіх законних засобів) одержання зведень про реалізацію міжнародно-правових норм.

Збір інформації складається з фактичного (тобто з використанням усіх законних засобів) одержання зведень про реалізацію міжнародно-правових норм.

Оцінка інформації містить у собі зіставлення реальної діяльності держави з вимогами міжнародно-правових норм.

Міжнародний контроль, як зазначають деякі юристи, — це " щось більше, ніж технічна перевірка виконання сторонами своїх зобов'язань. Це матеріалізована відвертість і чесність, без яких політика сьогодні — неможлива" [5]. Нині міжнародний контроль є одним з основних засобів забезпечення додержання договорів.

4. Правозастосування. Як відомо, правозастосовна діяльність є необхідною тоді, коли виникають відхилення від нормального процесу імплементації норм міжнародного права, коли є потреба у спеціальних розслідуваннях тієї чи іншої ситуації, пов'язаної з порушеннями сторонами договору, їхніх міжнародних зобов'язань тощо.

Повноваження на такі міжнародні розслідування покладаються, наприклад, відповідно до Статуту ООН на Раду Безпеки. Щодо цього в ст. 34 Статуту ООН сказано: " Рада Безпеки уповноважується розслідувати будь-яке непорозуміння або будь-яку ситуацію, що може призвести до міжнародних чвар або викликати спір, для визначення того, чи не може продовження цього непорозуміння або ситуації загрожувати підтриманню міжнародного миру і безпеки". Розвиваючи повноваження, закріплені в ст. 35 Статуту ООН, Рада Безпеки 22 лютого 1993 р. заснувала Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені на території колишньої Югославії. У резолюції 808 (1993) з цього приводу зазначається, що " особи, які порушують або віддають наказ про грубе порушення... конвенцій, несуть особисту відповідальність за такі порушення".

Слід підкреслити, що Правозастосування як структурний елемент механізму імплементації норм міжнародного права являє собою основану на нормах міжнародного права діяльність суб'єктів міжнародного права (індивідуальну або колективну) щодо забезпечення реалізації норм стосовно конкретних ситуацій.

реалізація норм міжнародного права____________________ if?

Тепер звернемося до розгляду організаційно-правового механізму імплементації, що деякими авторами ще іменується як інституційний механізм імплементації норм міжнародного права.

Його можна розглядати: а) у широкому (узагальненому) розумінні; б) у галузевому тлумаченні.

В узагальненому розумінні організаційно-правові форми реалізації норм міжнародного права згадуються в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН (від 24 жовтня 1970 p.). Розглядаючи принцип мирного розв'язання спорів, Генеральна Асамблея зобов'язує держави здійснювати їх якнайшвидше розв'язання " шляхом переговорів, обстеження, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або угод чи іншими мирними засобами на свій вибір. При цьому єдиним обмеженням у виборі таких " мирних засобів" є їх відповідність " обставинам і характеру спору".

Зазначені та інші організаційно-правові форми механізму реалізації норм міжнародного права застосовуються залежно від рівня і сфери співробітництва суб'єктів міжнародного права, від кількості учасників міжнародно-правових відносин, від терміновості розв'язання проблеми, від складності й характеру питань тощо.

Галузевий організаційно-правовий механізм імплементації норм міжнародного права можна розглянути на прикладі міжнародної інституційної системи співробітництва держав у боротьбі проти незаконного розповсюдження наркотиків. Нова якість міжнародних відносин на сучасному етапі розвитку міжнародної системи, що відбувається шляхом утвердження примату міжнародного права, об'єктивно стимулює підвищення ролі шституційних механізмів. Насамперед це стосується ООН і створених під її егідою міжнародних органів і спеціалізованих установ, визнаних центрів розв'язання глобальних міжнародних проблем сучасності, узгодження дій держав і формування універсального консенсусу, що є необхідною умовою ефективності процесу створення і реалізації норм міжнародного права.

Наприкінці 80-х pp. питаннями боротьби з незаконним обігом наркотиків займалися у системі ООН багато органів і