Глава 11. джаючого розвитку і впливу на демократичні процеси в національному нормотворенні.

джаючого розвитку і впливу на демократичні процеси в національному нормотворенні.

Це спостерігається, по-перше, на рівні правотворчої ініціативи, здійснюваної як у формі пропозиції правового акта, так і у формі міжнародно-договірної ініціативи від імені держави, по-друге, на формуванні на національному рівні принципів правотворчої діяльності, таких як:

• принцип рівноправності, що полягає у рівності держав

і народів;

• принцип законності (неможливість приймати закони та

укладати міжнародні договори, що порушують міжнародні зобов'язання держави й суперечать принципам і нормам міжнародного права);

• принцип відповідності суб'єкта керування об'єкту ке-

рування (об'єднання різних ланок механізму право-творення в єдине ціле);

• принцип ієрархії державних органів, що володіють пра-

вотворчими повноваженнями (визначає неоднаковий обсяг їхніх повноважень);

• принцип ієрархії нормативних розпоряджень і т. д.

2. Говорячи про структурно-функціональний зв'язок
норм міжнародного і внутрішньодержавного права, слід виді
лити такі головні підсистеми зв'язків:

• внутрішньодержавні відносини зв'язків;

• міждержавні відносини зв'язків;

• зв'язки внутрішньодержавних і міждержавних відносин;

• зв'язки міжнародне право — міждержавні відносини;

• зв'язки норм міжнародного і внутрішньодержавного

права і т. д.

Цим зв'язкам властиві свої основні " функціональні" призначення, і підміна хоч би одного їх суб'єкта змінює спрямованість зв'язків та їх функціональне призначення.

3. Досліджуючи природу зв'язків міжнародних і внутріш
ньодержавних правовідносин, можна побудувати їх, виходя
чи з таких елементів структури:

а) суб'єкти права (як учасники правовідносин);

б) зміст правовідносин (матеріальний зміст як поведінка
суб'єктів і юридичний зміст як суб'єктивні юридичні
права та обов'язки);

СПІВВІДНОШЕННЯ...____________ ^^______________________ 219

в) об'єкти правовідносин.

На основі наведених елементів структури можна розглядати зв'язки між: суб'єктами міжнародних і внутрішньодержавних відносин; правами суб'єктів у міжнародних та у внутрішньодержавних правовідносинах; обов'язками суб'єктів у міжнародних та внутрішньодержавних правовідносинах; об'єктами міжнародного та внутрішньодержавного права.

4. Взаємодія внутрішньодержавного і міжнародного ме
ханізмів правового регулювання на стадії реалізації приписів
правових норм є найскладнішою підсистемою системи меха
нізму правового регулювання. Така взаємодія може здійсню
ватися, як зазначалося, у кожній із таких форм реалізації
норм міжнародного права: додержання, виконання, викорис
тання і застосування норм права. При цьому необхідно звер
нути особливу увагу на ту обставину, що держава сама ви
рішує, як і які правила міжнародних договорів застосовува
тимуться у національному праві.

5. Найбільш прийнятною і широковживаною формою
розв'язання суперечностей, що виникають між національним
і міжнародним правом, є узгодження цих двох систем. При
цьому мається на увазі узгодження нормативно-юридичних
приписів. Узгодження норм міжнародного і внутрішньодер
жавного права на практиці може відбуватися як на право-
творчій, так і на правоздійснювальній стадії. Професор
В. Г. Буткевич визначає узгодження міжнародного і внут
рішньодержавного права як організаційно-правову політичну
діяльність держав, інших суб'єктів права (міжнародного і
внутрішньодержавного), що має на меті вироблення подіб
них або загальних форм нормативних приписів та їх реаліза
цію відповідно до норм обох правових систем. Воно може бу
ти як одностороннім, так і двостороннім. Перше найчастіше
спостерігається при приведенні у відповідність норм внут
рішньодержавного права до норм міжнародного права. Зде
більшого узгодження є двостороннім процесом [11J.

220______________________________________________________ Гдава11