Глава 12. 1. У процесі функціонування основних принципів чітко виявляються два основні види їх дії:

1. У процесі функціонування основних принципів чітко
виявляються два основні види їх дії:

• пряма дія (тобто основні принципи як норми міжнарод-

ного права безпосередньо впливають на відносини суб'єктів міжнародного права);

• опосередкована дія (тобто основні принципи, відобра-

жаючись у змісті конкретніших норм, які на них спи-) раються, роблять тим самим опосередкований цими нормами вплив).

2. Наступною характерною рисою функціонування основ
них принципів є те, що вони впливають на міжнародні від
носини за допомогою не тільки правового, а й політичного,
морального механізму нормативного регулювання (норми
політичні, моральні, звичаєві, ввічливості та ін.). Такий
вплив детерміновано тими функціями, які основні принципи
покликані здійснювати в системі міжнародних відносин і
міжнародного права.

3. Важливою особливістю функціонування основних
принципів є властива їм здатність закріплення й охорони
засад системи міжнародних відносин. При цьому вони
сприяють нормальному функціонуванню і розвиткові цієї
системи, розв'язують завдання, які стоять перед нею.

4. Розгляд основних принципів міжнародного права з по
зиції загальнолюдських пріоритетів дає підстави віднести до
категорії найважливіших таку їх функцію, як забезпечення
пріоритету загальнолюдських інтересів і цінностей: ми
ру і безпеки, життя і здоров'я, міжнародного співробітницт
ва і мирного співіснування.

5. Стосовно міжнародного права основні принципи вико
нують роль головного чинника системотворення, який
об'єднує норми, інститути, галузі, а також сприяє системно
му характеру функціонування міжнародного права [3]. При
цьому вони слугують нормативною основою як правотворчо-
го, так і правозастосовного процесу.

6. Важливою функцією основних принципів є заповнення
прогалин у міжнародному праві. Саме основні принципи
компенсують насамперед нормативний вакуум або норма
тивну недостатність.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА_____________________ 233

Сказане вище дає уявлення про особливості функціонування основних принципів міжнародного права, хоч повною мірою і не вичерпує всього різноманіття їх дії.

Для повнішого розуміння місця, яке посідають основні принципи в системі міжнародного права, необхідно розглянути особливості їх правової форми. Своєрідним ключем до такого розуміння є положення ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів щодо імперативної норми загального міжнародного права (jus cogens), яке " приймається і визнається міжнародним співтовариством держав у цілому". Тому, розглядаючи особливості правової форми основних принципів, необхідно мати на увазі таке.

1.Основоположним міжнародно-правовим актом, у яко
му втілено основні принципи й заходи для їх забезпечення,
є Статут ООН. Нагадаємо, що основні принципи викладені в
ст. 2 Статуту ООН. Крім того, положення ст. 103 Статуту
про переважну силу зобов'язань, що випливають із нього,
стосуються насамперед основних принципів.

2. Поряд із Статутом ООН зміст основних принципів роз
крито в ряді таких міжнародно-правових актів:

• Декларація про принципи міжнародного права, що сто-

суються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24 жовтня 1970 p.;

• Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в

Європі від 1 серпня 1975 p.;

• декларації Генеральної Асамблеї ООН.

3. Характерно, що зміст основних принципів формулю
ється і розвивається головним чином у міжнародних актах
політичного характеру (резолюції Генеральної Асамблеї
ООН, міжнародні наради на вищому рівні і т. п.).

Механізм набуття цими актами політичного характеру юридичної чинності полягає у визнанні їх державами (оріпіо juris). З цього випливає, що головною формою існування основних принципів є звичай, а самі основні принципи набувають юридичної чинності як звичаєві міжнародно-правові норми [4].

r234_____________________________ [___________ ' —~ Глава 12