Право зовнішніх зносин___ 433

ях або призначити главу представництва членом дипломатичного персоналу іншого свого представництва.

З проблемою заснування представництв і призначення їх співробітників тісно пов'язана проблема повноважень. Як сказано у ст. 10 конвенції, повноваження глави представництва надаються від імені глави держави, глави уряду, міністра закордонних справ або, якщо це допускається правилами Організації, іншим компетентним органом держави, що посилає. Надані повноваження у встановленому порядку перепроваджуються Організації. Тобто питання про надання повноважень вирішується національним законодавством держав.

Відповідно до п. 5 ст. 106 Конституції Президент України призначає і звільняє глав дипломатичних представництв при міжнародних організаціях. На основі наданих йому повноважень глава постійного представництва бере участь у будь-яких переговорах та інших діях, що відбуваються в межах Організації. У ст. 5 Закону України " Про міжнародні договори України" підкреслюється, що глава представництва України при міжнародних організаціях має право без спеціальних повноважень вести переговори про підписання міжнародного договору України у межах відповідної міжнародної організації.

Крім глави представництва, саме представництво може складатися з дипломатичного, адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу. А загальна кількість персоналу визначається кожною державою, що посилає, у розумних межах.

Завершальною стадією призначення глави і складу представництва є процес повідомлення керівних органів Організації про комплекс питань. До них належить інформація про призначення, посади, звання і старшинство співробітників представництва, про їх прибуття та остаточний від'їзд або про припинення їхніх функцій у представництві, а також про будь-які інші зміни, які відбиваються на їхньому статусі, що можуть відбутися під час їхньої служби у представництві (ст. 15).

2. Делегації і спостерігачі держав в органах міжнародних організацій і на конференціях. Цим питан-

434______________________________ '-'-^_________ Глава 18

ням присвячені частини III—IV Віденської конвенції 1975 p. У тексті конвенції поняття " делегація" означає делегацію в органі або делегацію на конференції, а також відповідно — делегацію спостерігача. Ширше тлумачення цього поняття пропонує, наприклад, С. А. Кузнецов. На його думку, " делегація — це тимчасовий закордонний орган зовнішніх зносин держави, сформований для виконання певних, як правило, чітко окреслених завдань у ході роботи міжнародної конференції, який припиняє існування після завершення своєї місії" [8]. Те саме стосується і завдань делегації, що відряджається на період роботи міжнародної організації.

Слід назвати такі спеціальні ознаки, якими наділені делегації в органах міжнародних організацій і на конференціях: 1) представницький характер таких органів зовнішніх зносин; 2) тимчасовий характер; 3) конкретно-цільовий характер виконуваних завдань [9].

Якщо говорити про процедуру відрядження державою своїх делегацій до органів міжнародних організацій і на конференції, то слід звернути увагу на те, що це з юридичної точки зору можна здійснити тільки відповідно до правил Організації (ст. 42). При цьому члени такої делегації призначаються державою " на свій розсуд" (ст. 43). Кількісний склад делегації не повинен виходити за межі, що є розумними і нормальними з урахуванням відповідно функцій органу або цілей конференції. Вихідним моментом для визначення складу делегації є питання потреб цієї делегації та обставин і умов держави перебування.

Делегація, яку відряджають до органу або на конференцію, складається з одного або кількох представників держави, що посилає. З-поміж відряджуваних осіб призначається глава делегації, у складі якої може бути також дипломатичний, адміністративно-технічний і обслуговуючий персонал.

Повноваження глави делегації або інших делегатів надаються, за ст. 44 конвенції, як правило, відповідно до норм національного законодавства держави, що посилає. Тобто порядок надання повноважень той самий, що й для постійних представників і спостерігачів. При цьому підкреслюється, що якщо правила Організації або процедури конференції допускають таку можливість, то повноваження глави та ін-