Право Європейського союзу____ 487

їни, можуть бути призупинені, якщо вона умисно порушує принципи свободи, демократії, верховенства права (ст. 7.2 " Угоди про заснування ЄС). В Угоді про заснування ЄС з'явилися положення щодо поступового створення зони свободи, безпеки та справедливості. З метою забезпечити правову основу для регулювання цього процесу відбувся перерозподіл компетенції, передбаченої в Угодах про заснування ЄС та Євросоюз, шляхом передачі низки питань, які до цього належали до сфери співпраці у галузі юстиції та внутрішніх справ, під юрисдикцію ЄС. У зв'язку з цим до Угоди про ЄС був включений новий розділ IV стосовно віз, притулку, імміграції та інших питань, пов'язаних з вільним пересуванням осіб (статті 61—69 Угоди про заснування ЄС). А в Угоді про Євросоюз у зміненому розділі VI залишились положення про співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах (статті 29—42 Угоди про заснування ЄС). Тим самим значною мірою об'єдналися перша та третя основи, на яких базується Євросоюз. Були також підписані протоколи до Угоди про заснування ЄС щодо надання притулку громадянам країн-членів, щодо застосування деяких аспектів ст. 14 Угоди про ЄС до Великобританії та Північної Ірландії, щодо позиції Данії, щодо включення Шенгенських acquis до правової системи Європейського Союзу тощо [7].

У результаті цих дій усі держави—члени Євросоюзу, крім Великобританії та Ірландії, співпрацюють з питань надання віз, притулку, міграції в межах Угоди про заснування ЄС. Великобританія та Ірландія співробітничають з іншими державами-членами з цих питань відповідно до положень розділу VI Угоди про Євросоюз. Зі свого боку Данія співпрацює з іншими державами-членами у цій сфері у Угоди про заснування ЄС тільки у питаннях надання віз. У всіх інших питаннях вона керується лише відповідними положеннями Угоди про Євросоюз.

Нарешті, всі держави-члени, крім Великобританії Ірландії, є сторонами Шенгенських угод.

Ісландія та Норвегія є асоційованими членами цих угод, /хоч Шенгенські угоди 1985 та 1990 pp. стали складовою частиною acquis, вони мають у межах правового механізму Євросоюзу особливий статус.

488_______________________________________________ Глава 20

Крім змін, пов'язаних з набуттям нової компетенції, а також її перерозподілом між основами Євросоюзу, були значно посилені наднаціональні повноваження інститутів європейських співтовариств. Так, з'явилися нові сфери, в яких рішення стали прийматися більшістю голосів: зайнятість, боротьба проти соціальної відчуженості, рівність можливостей для жінок та чоловіків, охорони здоров'я, прозорість, боротьба з корупцією, право на заснування, рамкові програми з наукових досліджень.

У рамках спільної політики у сфері оборони, безпеки, зовнішніх зносин заходи, що визначають спільні дії, спільні позиції чи будь-які інші стратегічні рішення, або рішення щодо реалізації спільних дій чи спільної позиції повинні прийматися кваліфікованою більшістю (ст. 23.2 Угоди про Євросоюз).

Розширювалися повноваження Європарламенту.

Протокол щодо соціальної політики було скасовано, а ця сфера була включена до компетенції ЄС (розділ XI, глава І Угоди про заснування ЄС).

Як деяка компенсація за розширення наднаціональних повноважень Євросоюзу і звуження повноважень держав-членів була прийнята низка правових заходів. Так, був підписаний Протокол щодо ролі національних парламентів у Європейському Союзі, відповідно до якого національні парламенти держав-членів дістали право на розгляд документації ЄС включно з пропозиціями Комісії. Інший Протокол щодо застосування принципів субсидіарності та пропорційності дав широке тлумачення принципу субсидіарності і зобов'язав Комісію ширше використовувати практику консультацій при підготовці своїх пропозицій.

До Угоди про заснування ЄС був внесений принцип прозорості, який надає будь-якому громадянину співтовариства і будь-якій юридичній чи фізичній особі, яка мешкає або має зареєстрований офіс в одній з держав-членів, право на доступ до документів ЄС (ст. 255.1 Угоди про заснування ЄС).

З метою підготовки до вступу в Євросоюз нових членів був підписаний Протокол щодо інститутів у зв'язку з перспективою розширення Євросоюзу. Він передбачає скликання міжурядової конференції за рік до прийому нових членів

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ______________________________ 489

з тим, щоб здійснити перегляд складу та функцій інститутів Євросоюзу.

Нарешті, ще один важливий аспект, пов'язаний з еволюцією Євросоюзу. Амстердамські договори ще більше розширили прорив у механізмі, який забезпечував гомогенний розвиток правової інтеграції в Євросоюзі. Так, Угода про Євро-союз дає змогу деяким державам-членам інтегруватися швидше за інших, якщо останні не бажають додержуватися темпів, запропонованих першими. Угода дозволяє окремим державам-членам встановлювати між собою більш тісні зв'язки, використовуючи інститути, процедури та механізми Євросоюзу та ЄС. При цьому до такої співпраці висувається низка вимог. Зокрема, така співпраця має бути спрямована на досягнення цілей Союзу, не виходити за межі установчих документів, використовуватися як винятковий спосіб, поширюватися на більшість держав-членів, не впливати на acquis communautaire, не порушувати повноваження, права, зобов'язання та інтереси держав-членів, які не залучені до такої співпраці, тощо. Крім того, якщо така співпраця стосується питань, що підпадають під дію положень Угоди про заснування ЄС або розділу VI Угоди про Євросоюз, то для запо-чаткування такої співпраці необхідно дістати дозвіл, прийнятий кваліфікованою більшістю всіх держав—членів Євросоюзу (ст. 43.1 Угоди про заснування ЄС).

Амстердамські угоди стали ще одним етапом у розвитку правового механізму європейської інтеграції, що здійснюється у рамках Євросоюзу. Вони становлять основу його сучасного варіанту.

Правовий механізм Євросоюзу відіграє роль упорядника інтеграції у всіх інших галузях, про які йдеться в документах: економіці, політиці, соціальній сфері тощо.

Правовий механізм Євросоюзу є унікальним явищем, відрізняючись від усіх інших правових механізмів, які регулюють інтеграційні процеси у світі.

Як і будь-який розвинутий механізм правового регулювання інтеграції, правовий механізм Євросоюзу побудований на взаємодії міжнародного договірного та інституційного механізмів. Останні є підсистемами єдиної системи міжнародно-правового регулювання інтеграційних процесів у Євросоюзі.