Література. 1. Внаслідок цього Паризьку угоду про створення ЄОВС назива-

1. Внаслідок цього Паризьку угоду про створення ЄОВС назива-

ють у спеціальній літературі " договором-законом" (див.: Fol-som R. European Union Law in a Nutshell. — St. Paul, 1995.; — P. 2).

2. Угроза плана Шумана. — M., 1954. — С. 154.

3. Це було зумовлено передусім провалом планів політичної та

військової інтеграції країн Західної Європи у формі Європейського політичного та оборонного співтовариств. Так, у ст. 1 Угоди про Європейське оборонне співтовариство від 27 травня 1952 р. говорилося: " Цією Угодою Високі Договорні Сто-¹ рони засновують Європейське оборонне співтовариство наднаціонального характеру зі спільними установами, спільними збройними силами та спільним бюджетом" (див.: Франция и " европейская армия". — M., 1954. — С. 206).

4. Folsom R. Op. cit. — P. 9. _. „,, «-^.*.ц- ^*..'ti# '_т'лс> лс

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ_______________________________ КГ[

5. Тексти Договору про Європейський Союз та Договору про за-

снування Європейського співтовариства див. у кн.: Європейський Союз: консолідовані договори. — К., 1999. — 207 с.

6. До шести держав-засновниць європейських співтовариств у

1971 р. долучились Великобританія, Данія та Ірландія, в 1981 р. — Греція, в 1986 р. — Іспанія та Португалія, в 1995 р. — Австрія, Фінляндія та Швеція.

7. Європейський Союз: консолідовані договори. — С. 4.

8. Моравецкий В. Функции международной организации. — М.,

1976. — С. 50.

9. Тункин Г. И. Теория международного права. — М., 1970. —

С. 392—393.

10. До ст. 96 Угоди про заснування ЄОВС.

11. Моравецкий В. Зазнач, праця. — C.I 55.

12. Там само. — С. 20.

13. Hartley Т., Griffith J. Government and Law. — L., 1975. —

P. 388.

14. Муравьев В. Международные организации — специфические

субъекты международного права. — К., 1990. — С. 32.

15. Case 22/70 Commission Council [1971] ECR 263.

Глава 21. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО

І. Поняття та джерела міжнародного космічного права

Definition Міжнародне космічне право як відносно нова галузь міжнародного права — це сукупність міжнародно-правових принципів і норм, які встановлюють режим космічного простору та небесних тіл і регулюють відносини! суб'єктами яких виступають держави, а також міжнародні організації! комерційні фірми у зв'язку з дослідженням і використанням Космосу.

У червні 1998 р. вийшов у світ перший в Україні збірник нормативно-правових актів і міжнародних документів " Космічне право України", підготовлений колективом співробітників Інституту держави і права їм. В. М. Корецького НАН України, Вищої школи права і Національного космічного агентства України. У передмові до книги зазначається, що " друга половина XX ст. — це період прориву людини в Космос. До процесу освоєння космічного простору залучається все більше держав і приватних фірм. Ця діяльність має не тільки суто науковий, а й практичний інтерес. За допомогою ракет і штучних супутників здійснюється розвідка й оцінка природних ресурсів Землі, прогнозування погоди, теле- і радіозв'язок, контроль у сфері озброєння і роззброєння і т. п. Характерною рисою останніх років при цьому є все ширше освоєння Космосу з комерційною метою. Відносини держав і їх співробітництво в космічній сфері регулюються космічним правом. Це нова галузь міжнародного і внутрішнього права, за допомогою якої підтримується відповідний правопорядок у Космосі" [1].

Шлях до дослідження Космосу відкрив запуск першого штучного супутника Землі, що відбувся 4 жовтня 1957 р. Перші звукові радіосигнали, що посилалися супутником,