Венесуела.

Для країни характерна значна кількість різноманітних рекреаційно-туристських ресурсів, які поширені по всій території. За особливостями природи, наявністю рекреаційних ресурсів та рівнем їх освоєння, а також розвитком інфраструктури туризму в межах Венесуели можна виділити 3-туристських райони (мал.3): Карибський, з яскраво вираженою спеціалізацією на розвиток морських курортів у поєднанні з пізнавальним туризмом на базі архітектурно-історичних ресурсів та музеїв найбільших міст, а також на базі великої кількості об’єктів природо заповідного фонду; Південний – характеризується наявністю значної кількості національних парків та заповідників, на базі яких розвивається пізнавальний туризм. Найвизначнішими об’єктами є національний парк Кананайма та водоспад Анхель; Західний район характеризується дещо більшою різноманітністю напрямів рекреаційної діяльності, що пояснюється більшою різноманітністю ресурсів, а саме – наявність орографічних ресурсів з висотами більше 4000 метрів, що сприяє гірському туризму, значна протяжність берегової лінії з пляжами в Карибському морі та озера Маракайбо, архітектурно-історичні ресурси та історичні музеї в містах Коро, Маракайбо та інших, наявність термальних вод в районі Меріда, а також об’єктів заповідного фонду.

1. Карибський (м. Каракас, м. Валенсія, о. Маргарита)

v Узбережжя Карибського моря

v Архіпелаг Лос-Рокес – кораловий бар’єрний риф

v Національний парк – дельта р. Оріноко

v Колоніальна архітектура та визначні громадсько-політичні споруди столиці - будівля Національного конгресу, Президентський палац Мирафлорес, резиденція уряду, пантеон с могилою Болівару, площа Болівара с собором XVII в., Центральний університет,, будівля Капітоля с позолоченням куполу

v Музеї: колоніального мистецтва, природничих наук, Болівара

v Колоніальна архітектура м. Валенсія та арена для кориди в місті.

v Найвищий рівень розвитку туристської інфраструктури в країні, а особливо о. Маргарита.

v Місто Кумана – перше поселення колоністів у країні 1520 рік.

v заповідник Генрі Пітьєр.

v пташині заповідники на узбережжі Карибського моря – Гуаторо, Ел Авіла.

2. Південний (м. Ель-Дорадо) – край мало перетвореної природи з великою кількістю

національних парків та заповідників.

v Національні парки – Кананайма, Япакана, Сераніа де ла Небліна, Паріма

Тапірапеко та д.ін.

v г. Диявола, звідки витікає річка Чурун з вдсп. Анхель висота 1054 м.

3. Західний (м. Маракайбо, м. Коро)

v Стародавнє місто Коро (ХVІ ст..)

v пік Болівара (5007м)

v гірські ландшафти Анд

v національні парки Чорон (морське узбережжя), Сьєра-Невада-де-Меріда (гірські та

передгірні ландшафти), Сантос Лусазда, Моррокой (узбережжя), андійські біологічні станції.

v оз. Маракайбо

v суспільно-історичні ресурси міст – колоніальна архітектура та історичні музеї

v термальні води в районі міста Меріда.

Венесуела маючи значні запаси рекреаційних ресурсів та відносно високий рівень економічного розвитку, порівняно зі своїми сусідами в північній частині материка та країнами Центральної Америки довгий час перебувала серед лідерів за показниками розвитку туризму в Латинській Америці, але поступово почала втрачати свої позиції, через високі темпи розвитку туризму на островах Карибського моря. А тому маючи схожі ресурси з цими державами та дещо нижчий рівень розвитку інфраструктури і віддаленість від головного постачальника туристів – Північної Америки, Венесуелі необхідно шукати шляхи подолання цієї проблеми.

Головними постачальниками туристів до країни є США, Канада, Іспанія, а дещо меншими – Мексика, Італія, Великобританія та д.ін.

Колумбія

Країна має значний рекреаційно-туристський потенціал, але спостерігаються значні відмінності їх в розподілі по території, а також в характері освоєння ресурсів і розвитку транспортної інфраструктури. За даними показниками територія Колумбії можна розділити на 4-туристських райони (мал.4). Основна частина освоєних ресурсів та інфраструктурних об’єктів для туризму сконцентрована в межах карибського узбережжя та у внутрішній гірській частині країни, які розвивають туристську індустрію відносно давно. Останнім часом більш активно почалось освоєння тихоокеанського узбережжя та південно-східні території – Льянос, що пояснюється підвищеним попитом до екзотики серед туристів. Тож туристів у Колумбії приваблюють перш за все тепле карибське узбережжя, гірські масиви та вулкани Анд, пам’ятки колоніальної архітектури, залишки індіанських цивілізацій та великі простори малоперетвореної природи, що охороняється в національних парках країни.

1. Андійський (мм. Санта-фе-де-Богота, Попаян, Калі, Меделян, Менісалес)

v Гірські хребти та льодовики і озера Анд

v Колоніальна архітектура м. Богота, м. Попаян

v долина р. Магдалена

v Пам’ятки індіанської культури

v Історико-культурний заповідник Долина статуй – пам’ятки VI ст. до н.е.

v Історичний центр Санта-Круз

v Соляний собор Сіпакіри на північ від столиці

v Університет Боготи 1572р.

v Музеї золота та смарагдів в столиці.

v Національні парки: Чінгаза, Сумапас, Лос Невадос, Пікачос, Гоу-Чіта, та ін.

v м. Медельін – 44 музеї.

2. Карибський (м. Картахена, Баранкуїла, Санта-Марта)

v Національні парки Лос-Катіос, Парамільйо, Саламана;

v Карибське узбережжя;

v Долина р. Магдалена;

v Анди (г. Крістобаль Колон – 5800м);

v Водоспад Текендама;

v Антропологічний музей індіанців Тайрон з великою парковою та пляжною зоною;

v Іспанська колоніальна архітектура в найбільших містах – Картахена (фортеця і собори ХVІ-ХVІІ століть, а загалом архітектура містанагадує Венецію), Баранкуїла та Санта-Марта (Собор в Санта-Марті з могилою Болівара,);

v Тропічні ландшафти біля Венесуельської затоки у поєднанні з плантаціями какао;

v Пляжно-паркові комплекси у передмістях Санта-Марти – Агва Віва, Ель Кабо, Крістал, Неганье;

1. Тихоокеанський

v Національні парки – Санквіанга, Фаралонес, Орквідеас, Мунчікуе та ін.

v Узбережжя Тихого океану

v Пам’ятки колоніальної та індіанської архітектури

1. Східний або Льянос

v Національні парки: Тупарро, Макарена, Пайя, Амакуасу, Чірібікете та інші

v Вологі екваторіальні ландшафти Амазонії

v Величезне різноманіття флори і фауни

v Колоніальна архітектура міст та індіанські пам’ятки

Центрально-східний мезорайон.

Це найбільший за площею мезорайон Південноамериканського макрорайону і для нього характерна найбільша різноманітність рекреаційно-туристських ресурсів – атлантичне узбережжя з величезною кількістю пляжів, різноманітний та унікальний видовий склад флори і фауни, особливо в межах Амазонії, розмаїття кліматичних умов та відповідно й ландшафтів на території мезорайону, велика кількість суспільно-історичних та природно-антропогенних ресурсів (пам’ятки колоніальної архітектури, музеї, археологічні знахідки, об’єкти природо заповідного фонду тощо), а також проведення різноманітних масових розважальних заходів (карнавалів) та спортивних змагань, які притягують значну кількість туристів. До складу мезорайону входять Бразилія, Уругвай та Парагвай, але основні потоки туристів спрямовані саме до Бразилії.