Історія відкриття та освоєння.

Північна америка

Географічне положення

Північна Америка посідає третє місце серед континентів планети. Північна Америка розміщена повністю в Північній півкулі, в усіх її географічних поясах, крім екваторіального.

Найпівнічніша точка континенту перебуває в арктичному поясі. Це - мис Мерчісон на півострові Бутія. Крайня ж південна точка Північної Америки розташована в субекваторіальному поясі. Це - мис Мар'ято. Її південна частина вужча, ніж північна. На півночі материк має найбільшу протяжність із заходу на схід - близько 6000 км. А на крайньому півдні вона становить менше 100 км. Крайня західна точка материка — мис Принца Уельського, що на півострові Сьюард. Крайня східна точка материка - мис Сент-Чарльз, який розташований на найбільшому в Північній Америці півострові Лабрадор.

Більша частина материка перебуває у полярних і помірних широтах. Південну вузьку частину материка, що розміщена у тропічних широтах, називають Центральною Америкою. До її складу входять також Центральноамериканські острови, або Вест-Індія: Великі Антильські та Малі Антильські. На півночі материка розташований найбільший у світі острів Гренландія, на захід від нього - Канадський Арктичний архіпелаг.

З півночі та півдня материка утворилися дві великі затоки. Одну з них, Гудзонову, іноді називають «льодовим мішком», оскільки вона більшу частину року вкрита кригою. Води другої - Мексиканської затоки, навпаки, цілорічно дуже теплі. Обидві затоки сприяють проникненню далеко в глиб континенту з півночі арктичних, а з півдня - тропічних водних і повітряних мас. Ще одна велика затока – Аляска на північному заході материка.
Крім заток, береги материка мають численні великі півострови — Каліфорнія, Аляска в Тихому океані, а також Флорида і Юкатан, що в Атлантичному океані. Берингова протока відділяє Північну Америку від Євразії, з народами якої тісно пов’язана історія відкриття та освоєння материка.

Історія відкриття та освоєння.

Історія відкриття Америки розпочалася з лавань норманів. Активно освоювати Новий Світ європейці почали тільки після плавань Христофора Колумба. Наприкінці XV ст. італієць Джон Кабот відкрив острів Ньюфаундленд, експедиція досягла затоки Святого Лаврентія і ввійшла в гирло річки з такою самою назвою, на узбережжі було засноване поселення, яке назвали Канадою. Англійці Джон Девіс, Генрі Гудзон, Вільям Баффін, Олександр Маккензі, датчанин за походженням Вітус Беринг і наш співвітчизник Олексій Чириков та інші продовжили дослідження північної частини материка.