Сукупний попит, його структура. Цінові та нецінові детермінанти сукупного попиту

Сукупний попит ( AD – aggregate demand) – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, підприємства, уряд та іноземці готові купити при будь-якому можливому рівні цін.

Сукупний попит визначається як сума всіх складових попиту на національному ринку, а саме: споживчого попиту (С), інвестиційного попиту (Іg), попиту на товари та послуги з боку держави (G), та чистого експорту (Xn), який визначається як різниця між експортом та імпортом. Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом „потоку витрат”.

AD = C + Ig + G + Xn

Оскільки між загальним рівнем цін та обсягом купівель спостерігається обернена залежність, графічно сукупний попит може бути представленим у вигляді кривої з від'ємним нахилом, де Р – загальний рівень цін, а Y – обсяг реального ВВП.

Рис. 3.1 Крива сукупного попиту

Крива сукупного попиту дає певну кількість комбінацій обсягу сукупного продукту і загального рівня цін в економіці. Рух уздовж кривої AD віддзеркалює зміну сукупного попиту в залежності від динаміки загального рівня цін. Найпростіший вираз цієї залежності можна отримати із рівняння кількісної теорії грошей (рівняння І. Фішера):

MV = PY,

де P – загальний рівень цін в економіці,

Y – реальний обсяг продукції, на яку є попит,

M – кількість грошей в економіці,

V – швидкість обігу грошей.

З рівняння І. Фішера можна вивести, що

P = MV/Y чи Y = MV/ P

Ефект багатства (реальних касових залишків) полягає в тому, щозростання загального рівня цін викликає зниження реальної вартості фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю (наприклад, облігацій). Власники цих активів біднішають, тому вони змушені зменшувати свої витрати і більше заощаджувати для збереження рівня свого багатства. При ситуації, коли ціни знижуються, виникає протилежний ефект: реальні грошові залишки збільшуються, добробут споживачів зростає, це викликає збільшення видатків на споживання.[1]

Ефект відсоткової ставки характеризується тим, що зростання рівня цін викличе зростання попиту на гроші, яке в свою чергу, спричинить підвищення рівня відсоткової ставки при незмінній пропозиції грошей. Тому домогосподарства скорочують придбання товарів у кредит, а фірми – інвестиційні витрати. Отже, обсяг сукупного попиту знижується.

Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання рівня цін у державі скорочує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпорт. Це скорочує обсяг чистого експорту і, відповідно, сукупного попиту.

Тобто, внаслідок дії цінових детермінант змінюється обсяг сукупного попиту на національний продукт. Наприклад, зменшення цін від Р1 до Р2 викликає збільшення обсягу сукупного попиту з Y1 до Y2, графічно це відображується рухом уздовж кривої AD від точки А до точки В.

Рис. 3.2 Вплив цінових факторів на криву сукупного попиту

Крім цінових, на сукупний попит впливають також нецінові детермінанти, які не пов'язані зі зміною рівня цін в економіці. Кожен елемент сукупного попиту має свої нецінові детермінанти.

Неціновими факторами споживчих витрат (C) є:

1. Добробут споживачів – при незмінному рівні цін можуть відбутися зміни цін окремих видів фінансових активів (акцій, облігацій), або нерухомості (землі, будинків), якими володіють споживачі. Внаслідок цього добробут споживачів може покращитись або погіршитись і, відповідно, споживчі видатки зростуть або скоротяться.

2. Очікування споживачі в відносно зміни доходів і цін – песимістичні очікування значно збільшують сукупний попит.

3. Заборгованість споживачів – чим більше борг, тим менші поточні видатки, і навпаки.

4. Індивідуальні податки – збільшення податків призводить до зменшення сукупного попиту і навпаки.

На інвестиційні видатки фірм (Ig)впливають:

1. Відсоткова ставка – збільшення її рівня робить інвестиції менш привабливими, інвестиційний попит зменшується.

2. Очікування прибутку від інвестицій – оптимістичні очікування збільшують попит, песимістичні – зменшують.

3. Податки на бізнес – зменшення податків стимулює підприємців до розширення виробництва, інвестиційний попит зростає.

4. Рівень технології – нові технології стимулюють інвестиційні видатки.

5. Надлишкові виробничі потужності зменшують інвестиційний попит.

Державні витрати (G) обумовлені суто політичними рішеннями.

На чистий експорт (Xn) впливає:

1. Національний доход інших країн – при його збільшенні іноземці можуть збільшувати сукупний попит у певній країні, купуючи більше товарів та послуг, і навпаки.

2. Курс національної грошової одиниці – якщо національна валюта знецінюється відносно іноземних валют, то експорт зростає, а імпорт зменшується, тобто зростає чистий експорт і, відповідно, сукупний попит певної країни.

Нецінові фактори впливають не на обсяг сукупного попиту, а саме на попит, внаслідок цього крива AD рухається праворуч (при збільшенні сукупного попиту) або ліворуч (при його зменшенні).

Рис. 3.3 Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту

Держава можне активно впливати на сукупний попит, регулюючи податки та змінюючи грошову масу в обігу. Так, збільшення податків зменшує як споживчі, так і інвестиційні видатки, крива AD рухається ліворуч.

Рис. 3.4 Вплив держави на криву сукупного попиту (збільшення податків)

Збільшення грошової маси в обігу сприяє зростанню споживчих витрат та зменшенню процентної ставки і, відповідно, збільшенню інвестицій, крива AD рухається праворуч.

Рис. 3.5. Вплив держави на криву сукупного попиту (збільшення грошової маси в обігу)

Отже, державні заходи здатні різноспрямоване впливати на сукупний попит країни, тому вони повинні застосовуватись в межах єдиної економічної політики.