Тема2. Новини – основа інформаційного мовлення на телебаченні

З точки зору «Словника російської мови» С. І. Ожегова, це «те, що сталося, те чи інше значне явище, факт суспільного, особистого життя». А шановний В. І. Даль ще більш лаконічний: «Подія - те, що сталося».Але найпростіше визначення події виглядає так: подія - це результат дії, дії - не важливо чиєї – людини, народних мас чи сил природи, тощо. Подія - це завжди результат дії в найширшому розумінні цього слова.

Щоб подія знайшла відбиток у випусках теленовин, вона повинна задовольняти вимозі хоча б одного із зазначених нижче, визначаючих її цінність, критеріїв

- близькість теми новини до споживача інформації, або в просторі, або в часі; щось добре відоме, все те, що може зацікавити по асоціації з особистими враженнями; - популярність кого-небудь або чого-небудь (успіхи або невдачі державних, політичних, суспільних діячів, відомих організаційних структур і їхніх представників, показ зірок різних калібрів, розповідь про сенсаційні відкриття в різних галузях);

- своєчасність (або сьогоденність) Треба відповісти на наступні питання: наскільки актуальна новина; чи доречно давати ті або інші відомості в контексті сьогоднішнього дня; чи не принесе її розголошення якої-небудь шкоди; чи досить вона співзвучна духу часу за стилем викладу й аргументації; чи доречно давати ті або інші відомості в контексті дня.) Розповідь про «учорашні» події в інформаційних програмах неприпустима, крім тих випадків, коли в телекомпанії не було можливості вчасно про них повідомити. «Сьогодні» можна говорити про те, що було «учора» з позиції зв'язку між подіями. Наприклад, «сьогоднішня» подія як наслідок або продовження «учорашньої». Або коли виникає необхідність повернутися до сказаного «учора» для того, щоб дати оцінку або аналіз минулих подій і фактів. Якщо цікава подія сталася колись, про неї можна зняти документальний фільм, написати мемуари або зібрати спогади учасників. Тільки новини залишаться до неї байдужі. Їм для сюжету потрібна ще не охолола, гаряча кров події.

- масштабність новини за степенем її важливості, суспільної значимості; новини хочуть мати справу тільки з тими подіями, наслідки яких значущі для великого числа людей; вплив новини за її можливими наслідками – дуже важливий фактор. І тут чимало питань: Чи притягне тема увагу аудиторії? Чи зробить зміст новини вплив на формування якихось суджень та емоцій? Чи відповідає новина інтересам окремої людини, усього суспільства?

- конфліктність у самому широкому тлумаченні цього слова: від сімейних колізій до міжнаціональних зіткнень та ін.; Подія в сюжеті завжди повинна бути активною дією. Ця якість і називається дієвість.

- незвичайність (все те, що так чи інакше виходить за звичні рамки буденного життя й дає привід для малих та великих сенсацій; подія людського життя може стати сюжетом новин, тільки коли ця людина викликає гострий інтерес. Найважливіша якість події для новин -це вибірковість в якому-небудь відношенні, серед чогось схожого. Незвичний розвиток подій і є найважливішою передумовою того, що вони потраплять в новини. Цю якість можна назвати також унікальністю, в тому сенсі, що подія нова або рідкісна.)

- персоніфікація (можливість акцентувати увагу телеглядача на чомусь за допомогою посилань на конкретних людей, пояснити подію через людину).

- наявність відеозображення (якщо подія важлива, а картинка запізнюється або її не має взагалі, повідомлення все одно буде в ефірі); Візуальність настільки важлива якість, що через неї забраковують чи не дев'яносто процентів повідомлень з новинної стрічки.

Названі якості події – рівнонеобходні для сюжету новин. Але є одна якість, яка в сучасних новинах стала визначальною:

- це драматичність (сидячи на затишному дивані з банкою пива в руках, цікаво спостерігати за цунамі, яке обрушилося на половину Південно-Східної Азії. Тому що події відбуваються у безпечному «далеко». Можна отримувати майже естетичне задоволення від чужих трагедій. І чим більше трагедій, тим цікавіше обивателю дивитися новини. Не з кровожерливості або злого наміру. Новини змушені боротися за глядача з бойовиками і серіалами їх зброєю, показуючи трагедії і жорстокість. Тому подія гарантовано потрапить в новини, якщо вона драматична).

Цих якостей достатньо, щоб подія була виділена з величезної маси «не-подій» і стала основою сюжету новин. Причому цікавого сюжету. Якщо подія не задовольняє якомусь одному критерію, це ще не означає, що вона зовсім не підходить для сюжету. Але якщо подія не володіє ні однією з цих якостей, вона не повинна з'явитися в новинах. Нажаль багата кількість «не-подій» з'являється в новинах телекомпаній, особливо регіональних чи міських.

Новини володіють світом тому, що викликають регулярні емоції. Виявилося, що керувати людиною, її бажаннями і вчинками дуже просто. Левова частка ефірного часу відводиться на те, щоб лякати, лоскотати нерви, пробуджувати ненависть і обурення, налаштовувати проти «поганих» хлопців і схиляти на бік «хороших», взагалі розважати глядача всіма можливими засобами. Тобто вижимати з нього емоції. Інакше обивателеві буде нецікаво і він вимкне телевізор.

Розважаючи, новини захоплюють та непомітно змінюють мізки: замість критичного ставлення розцвітає впевненість, що все, що показано в телевізорі, було в житті саме так, як показано. Сьогодні кожен громадянин, який лежить на дивані перед телевізором і дивиться новини, вважає, що тримає руку на пульсі подій. Насправді він тримає руку на пульті від телевізора, котрий тримає в руках його свідомість. Спочатку її вирощували газетні статті, потім випуски новин по радіо. На зміну їм прийшла документальна кінохроніка перед сеансом. І лише потім телебачення завершило процес. З цим уже нічого не поробиш. Новини формують у глядача спосіб сприйняття світу. Телевізійні новини - це змодельована реальність, яка викликає емоції глядачів. А реальність стала версією новин. Будемо завжди пам’ятати, що інформація володіє світом, і тому настільки велика міра відповідальності перед телеглядачами кожного учасника творчої групи, яка працює в інформаційному віщанні.

Часто звучить узагальнене визначення будь-якого інформаційного матеріалу - «сюжет». Великий енциклопедичний словник пояснює: «Сюжет (фр., sujеt букв. - предмет) - в епосі, драмі, поемі, сценарії, фільмі - спосіб розгортання фабули, послідовність і мотивування подачі зображуваних подій. Іноді поняття сюжету і фабули визначають навпаки, іноді їх ототожнюють. У традиційному слововживанні – хід подій у літературному творі, просторово-часова динаміка зображуваного» (Великий словник іншомовних слів). Зрозуміло, що в більшості хронікальних повідомлень сюжет у літературознавчому розумінні цього терміна відсутній. Теорія довго не визнавала цього визначення, вкоріненого в професійному жаргоні. Проте останнє видання підручника з телевізійної журналістики узаконило слово «сюжет» у розумінні хронікального повідомлення на відеоплівці (Телевизионная журналистика. Учебник. 4-е изд. М., 2002. с.176). У професійній практиці медіатворці використовують поняття «сюжет новин», яке не є визначенням якоїсь конкретної жанрово-видової форми інформації, а навпаки визначає будь-яку жанрово-видову форму, маючи на увазі загальну типологію цих форм. Ця практика вироблялась роками, і було би дивно робити вигляд, що цього не існує; разом і з тим це - ще і зручно.

Саме з сюжетних ниток сплелася інформаційна мережа, в яку всі потрапили, яка створює ірреальний, драматизований, але дуже цікавий світ щоденних телевізійних випусків.

Подобається нам це чи ні, але кращим матеріалом для сюжету стають події, які викликають миттєвий емоційний відгук: смерть, руйнування, розгул преступності, несправедливість, тощо. Особливого розгляду вимагає акцентоване звернення телеінформації до подій, що відхиляються від норми: озброєним конфліктам, катастрофам, природним катаклізмам і так далі. Можна пояснити це явище гонитвою за сенсаційними матеріалами заради підвищення глядацького інтересу, підняття рейтингу і, відповідно, прибутковості компанії, що віщає. Проте, визнаючи цей чинник, необхідно відмітити і інше. Для будь-якої системи - від технічного пристрою до біологічного організму і людського суспільства - важлива інформація саме про відхилення від норми. Машина повідомляє про це включенням відповідного індикатора, живий організм - больовим відчуттям. Прагнення відбивати ненормативні явища в житті суспільства можна вважати таким " індикатором", " больовим відчуттям" соціуму. Цю інформативну функцію і виконують телевізійні випуски новин. Це загальносвітова практика, яка не допускає підміни інформації агітацією. Інша справа - знайти необхідну тональність для повідомлень про катастрофи і війни. Світовий стандарт, перевірений десятиліттями: випуск новин, незважаючи на велику кількість новин поганих, не повинен залишати у глядачів настрої пригніченості і безвиході.

Основне завдання випуску новин: структурувати свідомість громадян, оповіщаючи їх про новини політики, події, забавні випадки, спортивні вісті.

Випуск новин - це серйозний і відповідальний інструмент інформування. А сюжет - це цікаве шоу на основі фактів і подій, поставлене за драматургічними законами, у якому замість акторів - живі люди, і кров - справжня, і - смерть справжня, шоу, яке несе в собі такий заряд правди і драматизму, якого не здатний досягти жоден блокбастер.

Випуск новин - це організм, який прагне до гармонії, і на три «сухі» інформації має припадати один «справжній» сюжет.

Сюжет не просто перемелює частинки буття. Це мова, на якій репортер розповідає вдячній публіці про деякі реальні явища, створюючи особливий телевізійний «міраж». При всьому тому сюжет новин не має ніякого відношення до публіцистики, в сенсі дослідження нравів і боротьби за краще життя людства. Його завдання не виховувати, а домогтися від глядачів співпереживання. Цей сюжет переконує правдою інформаційного образу, цікавого і емоційного. Він спонукає глядача «голосувати серцем», а не розумом.

Робити сюжет новин - означає моделювати реальність під інтереси глядача. І вибору тут немає. Будь-який інший підхід перетворить телевізійні новини в історичне свідчення. Привчити глядача дивитися один і той же канал щодня в один і той же час можна єдиним засобом - робити новини цікавими. Новини - це те, що цікаво! Причому цікаво буквально все: показали політика - цікаво, показали демонстрацію - цікаво, тощо. Все викликає довіру, і все цікаво! Коли глядачу нудно, коли він не розуміє, що відбувається, він не буде дивитися новини.

Сюжет несе глядачам переживання, яких не отримаєш за гроші в кіно і театрі. Театр життєвих емоцій глядач хоче відвідувати безкоштовно щодня в заздалегідь відведену годину. Глядачеві хочеться додивитися, дізнатися, чим же все закінчиться, обернеться і, взагалі кажучи, що ж з усього цього вийде. Глядач бажає співпереживати до кінця. Треба дати йому таку можливість, підігріти цікавість до високого градуса за допомогою майстерно закрученої інтриги; викликати прості емоції: страх, жаль, радість, гордість, сміх, сльози, ненависть, розчулення і т. ін. Зазнавши їх, співпереживаючи герою, глядач отримує психологічну розрядку, сподівається, що тепер життя налагодиться, або, навпаки, приходить до переконання, що все неминуче впаде в прірву.