Термінологічний словник. Герой (грец. Святий,богатир) – це тип літературного персонажу, виразник сюжетної дії, яка розкриває зміст творів

Герой (грец. святий, богатир) – це тип літературного персонажу, виразник сюжетної дії, яка розкриває зміст творів, наділений певними героїчними рисами.

Герой ліричний – образ особи, що постає в уяві читача на основі сприйняття виражених почуттів, переживань, роздумів у тексті поетичного твору.

Деталь художня – виразна подробиця у творі, за допомогою якої автор підкреслює характерну ознаку змальованої ним картини життя чи характеру персонажа, що вирізняє їх серед інших і надає можливості зрозуміти їх значення в загальному контексті твору, в розкритті задуму. Деталі можуть викликати певні асоціації, символізувати явища, готувати до розуміння образу, створювати відповідний настрій тощо.

Діалог – розмова двох або більшої кількості осіб.

Дійова особа («той, хто діє») – це образ широко і всебічно зображений, наділений яскравими характеристиками, окреслений взаєминами з довкіллям, зв'язками з соціальним, національним та історичним контекстом. По-іншому, це образ в літературному творі, який є носієм точки зору письменника на дійсність, на самого себе.

Драматизм – загострена напруженість дії в художньому творі.

Інтерпретація – тлумачення тексту літературного твору, роз'яснення його головної думки, композиції, системи образів тощо.

Інтонація – основні виражальні засоби мовлення, які дають можливість передати емоційне ставлення до певної події, до якогось явища чи співрозмовника.

Інтрига – підступні дії, що приховано спрямовані проти якоїсь особи або групи людей; є засобом створення сюжетної напруженості в літературному творі.

Лейтмотив – конкретний образ, головна думка, визначальна інтонація, часто згадувана художня деталь, ключова для розкриття задуму автора.

Мотив – тема ліричного твору, змістовий компонент художнього твору, що визначає вчинки, переживання і роздуми персонажів.

Образ-тип (грец. – зразок, відбиток) – це тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка певним чином розширює та узагальнює зміст одиничного предмета, у ньому змальованого і не виходить за його межі.

Образ-персонаж – це дійові особи твору, з якими пов’язані розгортання сюжету, розвиток конфлікту, його розкриття. Прийоми творення образів-персонажів: портретна характеристика, опис зовнішності; розповідь про вчинки, поведінку героя в певних обставинах; зображення внутрішнього світу героя, його мрій, прагнень, бажань та почуттів; стосунки з іншими героями-персонажами, їхні відгуки про героя, та характеристики; пряма авторська характеристика; самохарактеристика героя; мова персонажа.

Персонаж (лат. persona – роль, особа) – це діюча особа, істота художнього (мистецького) твору, постать людини, з особистісними моральними, ідеологічними якостями, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи.

Підтекст – прихований зміст висловлювання, образу чи ситуації в художньому творі.

Розвиток дії – поступове розгортання подій у творі, що починається після зав'язки.

Сюжет – організація системи подій у художньому творі. Елементи сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка.

Характер (грец. χ α ρ α κ τ ή ρ – відмітна риса, ознака, особливість) – це образ людини, відтворений глибоко і переконливо.