Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лекція 6. Ринок, його сутність, структура. Теорія ринкової рівноваги






 

Ринок – тип господарських зв’язків між суб’єктами господарювання.

Суспільний ринок складається з наступних елементів:

1) ринок товарів та послуг;

2) ринок факторів виробництва;

3) фінансовий ринок.

За ступенем розвитку виділяють наступні типи ринків:

- нерозвинений (ринкові відносини носять переважно товарний характер);

- вільний (характеризується великою кількістю учасників, вільною конкуренцію, вільним доступом до всіх видів господарської діяльності, свободою у переміщенні ресурсів, наявністю повної інформації стосовно ринку у кожного учасника, однорідність товарів);

- регульований (ринок що регулюється державою);

- деформований (основні риси деформації: відсутність великої кількості учасників; надмірна централізація ринку; монополізм продавця та покупця; незбалансованість попиту та пропозиції; надмірна інфляція; розквіт тіньової економіки та ін.)

Також виділяють види ринків:

- за формою конкуренції: конкурентний, монополізований.

- за об’єктами: предметів споживання і послуг; житлової площі, будівель, нерухомості; засобів виробництва, інвестицій; фінансово-кредитний, цінних паперів; робочої сили тощо.

- за суб’єктами: ринок покупців, продавців, державних установ, посередників;

- за територіальною ознакою: місцеві, національні, регіональні, світовий;

- за споживчими товарами: дефіцитний-недефіцитний, національні або імпортні товари.

Функції ринку:

1. контрольна (ринок постійно виявляє відповідність виробництва потребам в товарах а також суспільно допустимі рівні цін витратам на виробництво товарів);

2. регулююча (в результаті дії економічних законів, ринок обумовлює переливання ресурсів між різними галузями господарства і тим самим регулює їх споживання. Тим самим ринок відповідає на запитання: що виробляти?; як виробляти?; для кого виробляти? Дія регулюючої функції охарактеризована на рис.);

 

  Прямий зв’язок (результат виробництва)  
             
  Виробництво   Ринок   Споживач  
       
             
  Зворотній зв’язок (ринковий сигнал)  

 

3. стимулююча (прагнення виробників отримати більш і прибутки підштовхує їх до розвитку технології, впровадження нової техніки, розвитку прогресу тощо);

4. відтворювальна (створює умови для відтворення людського ресурсу та процесу виробництва).

Умови функціонування ринку:

1. Плюралізм (множинність) форм власності та форм господарювання.

2. Неспроможність суб'єктів ринку впливати на рівень цін.

3. Високорозвинена система державного регулювання економіки.

4. Наявність і доступність всебічної інформації про ринок.

5. Наявність ринкової інфраструктури.

6. Конкурентна боротьба між різними суб'єктами ринку.

7. Розгалужений, розвинутий комплекс об'єктів власності, які можуть стати предметом купівлі-продажу.

8. Стабільна грошова та фінансова системи.

9. Раціональне поєднання лібералізму (відкритості внутрішнього ринку) та протекціонізму (система захисту від зовнішньої конкуренції).

Суб’єктів сучасного ринку поділяють на групи:

1) домашнє господарство - економічна одиниця, що функціонує в сфері споживання, забезпечує виробництво та відтворення «людського капіталу», самостійно приймає рішення, є власником та постачальником факторів виробництва.

Ціль: максимальне задоволення власних потреб.

2) підприємство - економічна одиниця, що використовує фактори виробництва для виготовлення продукції з ціллю її продажу, несе ризик та відповідальність по зобов’язанням.

Ціль: максимізація прибутку.

3) банк - фінансово-кредитна установа, що регулює рух грошової маси;

Ціль: максимізація прибутку.

4) держава - економічна одиниця, що здійснює управління та контроль над суб’єктами господарювання та ринком.

Ціль: реалізація цілей суспільства.

Інфраструктура ринку є обов’язковим компонентом економічної системи та підсистеми, що забезпечує її існування та функціонування.

 

Інфраструктура ринку – сукупність організаційно-правових форм, що опосередковують рух товарів та послуг, купівлю-продаж, а також сукупність інститутів, систем та окремих підприємств, що забезпечують нормальне функціонування ринку.

Основними елементами інфраструктури ринку є:

1) біржі (товарні, фондові, трудові) та їх посередництво;

2) аукціони, ярмарки та ін. форми небіржового співробітництва;

3) кредитна система та комерційні банки;

4) емісійна система та емісійні банки;

5) система регулювання зайнятості населення;

6) інформаційні комунікації та технології;

7) податкова система;

8) система страхування;

9) рекламні та інформаційні центри;

10) підприємницькі та бізнесові об єднання, торгівельні палати;

11) митна система;

12) профспілки;

13) комерційно-виставочні комплекси;

14) система економічної освіти;

15) аудиторські компанії;

16) консультативні компанії;

17) фонди що стимулюють ділову активність;

18) спеціальні зони вільного підприємництва.

Функції інфраструктури ринку:

- полегшення реалізації інтересів учасників ринкових відносин;

- підвищення оперативності та ефективності роботи ринкових суб’єктів;

- організаційне оформлення ринкових відносин;

- полегшення юридичного, економічного, державного та суспільного контролю та регулювання ринкових відносин.

 

Ринковий механізм в загальному вигляді представляє собою взаємодію ціни, попиту та пропозиції.

Попит – кількість товарів та послуг, яку бажає та має можливість придбати споживач за визначеною ціною у визначеному періоді часу.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал