Лекція 7. Конкуренція і монополія в ринковій економіці

Ринкова економіка передбачає наявність конкурентоспроможного середовища. Конкуренція є формою функціонування ринкових відносин.

Конкуренція – це суперництво між учасниками ринкової економіки в економічній сфері.

Види та форми конкуренції:

- покупців (покупці конкурують між собою за дефіцитні блага);

- продавців (продавці блага конкурують між собою за можливість продавати товар);

- функціональна (між виробниками, що задовольняють одну потребу різними шляхами, наприклад між виробниками різних продуктів харчування);

- внутрішньогалузеву (йде за зниження індивідуальних витрат виробництва підприємств у галузі та стимулює розвиток впровадження НТП);

- міжгалузеву (йде за більш прибуткове вкладення капіталу);

- цінова («задавити» конкурента ціною, знизивши її);

- нецінова (надання додаткових сервісних послуг при обслуговуванні клієнта);

- сумлінна (відповідає законам);

- несумлінна та ін.

Функції конкуренції:

1. регулювання (конкуренція змушує виробника пропонувати блага, необхідні споживачу споживачеві, звідси і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті галузі, де в них існує найбільша потреба).

2. мотивація (конкуренція у вигляді отримання прибутку мотивує виробника виробляти необхідні товари найбільш ефективним способом).

3. розподіл (конкуренція дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску).

4. контроль (конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства).

В залежності від ступеня монополізації ринку розрізняють різні види ринків (табл.).

Досконала конкуренція характеризується наявністю на ринку великої кількості продавців і покупців однорідної продукції. При цьому частка ринку кожного з продавців настільки невелика, що продавець не може вплинути на ринкову ціну. Кожен власник ресурсу має можливість обирати сферу його застосування та володіє повною інформацією про стан ринку. Ціна визначається шляхом взаємодії попиту та пропозиції.

Олігополія характеризується наявністю на ринку продавців, частка ринку яких значна. В процесі ціноутворення вони взаємозалежні.

Монополія характеризується наявністю на ринку єдиного продавця специфічного продукту, що не має замінників, монополіст суттєво впливає на ціну і єдиною межею для нього є платоспроможний попит.

Олігопсонія характеризується присутністю декількох покупців та великої кількості продавців. На такому ринку продавці є чутливими до дій конкурентів. Прикладом олігопсонії є ринок авіадеталей.

Обмежена монополія характеризується одного продавця та декількох покупців. На такому ринкуціну визначає продавець, але можливі різні види об’єднань покупців з ціллю вплинути на ціну.

Монопсонія - характеризується наявністю на ринку лише одного покупця. Ціну назначає покупець.

Двостороння монополія - характеризується наявністю на ринку єдиного продавця і єдиного покупця. Ціна утворюється шляхом угоди.

Конкуренція породжує монополію, але монополія не усуває конкуренцію, а породжує її нові форми (конкуренція між монополіями, усередині монополії, між монопольними та немонопольними фірмами).

Поява монополії пов’язана із зростанням концентрації та централізації виробництва та капіталу.

Концентрація – це укрупнення виробництва за рахунок використання прибавочної вартості на розширення виробництва.

Централізація характеризує укрупнення виробництва шляхом злиття більш малих підприємств у більш великі. Здійснюється шляхом злиття та поглинання.

Також умовою виникнення монополії є природна монополія, пов’язана із невідтворювальними елементами виробництва. Її утворення пов’язане із неефективністю створення конкуренції в даній галузі у зв’язку із великими витратами на створення підприємств (наприклад, у водопостачанні, залізничне сполучення тощо), або природними правами монополіста (наприклад, авторські права).

Форми монополій:

1. Пул - об’єднання підприємств однієї галузі, що зберігають виробничу та комерційну незалежність та домовляються про об’єднання прибутку від визначеної діяльності та подальшого її розподілу між учасниками згідно умов пулу.

2. Ринг - об’єднання торгівельних підприємств для скупки певного товару і його затримання на складах з метою напруження цін і отримання максимального прибутку.

3. Картель – об’єднання підприємств однієї галузі, що зберігають виробничу та комерційну незалежність та домовляються про обсяги збуту і ціни.

4. Синдикат – об’єднання підприємств однієї галузі, що зберігають виробничу, але втрачають комерційну незалежність.

5. Трест – об’єднання підприємств однієї галузі, що втрачають комерційну і виробничу незалежність.

6. Концерн – об’єднання підприємств різних галузей за технологічним принципом, що діє під фінансовим контролем головного підприємства.

7. Конгломерат - об’єднання підприємств різних галузей шляхом функціонального злиття (об'єднання підприємств, зв'язаних в процесі виробництва) або шляхом інвестиційного злиття (об'єднання підприємств без виробничої спільності).

Однією з форм монополії є олігополія.

Риси олігополістічних ринків:

- весь ринок забезпечують всього декілька підприємств; продукт може бути як диференційованим, так і стандартним;

- деякі фірми володіють крупними ринковими долями і здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку;

- підприємства у галузі усвідомлюють свою взаємозалежність;

- підприємства намагаються створити бар’єри для входу на ринок нових суб’єктів.

Найбільш розповсюдженою стратегію серед олігополістів є створення об’єднань із конкурентами з метою досягнення взаємовигідного стану за якого не було б цінової конкуренції.

Монополістична конкуренція характеризується наявністю на ринку значної кількості продавців різної продукції близької за своїми специфічними властивостями.

Риси ринків монополістичної конкуренції:

- наявність великої кількості продавців та покупців диференційованої продукції;

- невеликі бар’єри для вступу в галузь;

- інформованість продавців та покупців про ситуацію на ринку;

- переважно нецінова конкуренція (реклама, розширення асортименту, покращення якості, додаткові послуги тощо).

Сконцентрувавши значні ресурси, монополістичні структури спочатку сприяють зростанню ефективності виробництва і збуту, проте їх панування деформує конкуренцію, підриває механізм вільного ринкового ціноутворення, обумовлює економічно і соціально невиправданий розподіл результатів виробництва і економічних ресурсів суспільства. З ціллю попередження негативних наслідків монополії країни впроваджують антимонопольну політику.

В Україні антимонопольна політика регулюються чинним законодавством:

1. Закон України «Про захист економічної конкуренції»;

2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

3. Закон України «Про природні монополії»;

та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Забезпечує захист конкуренції в Україні Антимонопольний комітет.