Лекція 10. Теорія підприємства. Витрати виробництва і прибуток.

Підприємство – самостійна господарююча структура, що бере участь у суспільному поділі праці.

Організаційні форми підприємств:

- індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

- сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України - членів однієї сім'ї, які мешкають разом;

- приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

- державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

- державне підприємство, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності;

- спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);

- підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав.

Організаційно-правові форми підприємств:

Акціонерне товариство - форма функціонування підприємств, що базується на статутному фонді, поділеному на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Учасники товариства несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів, а його учасники відповідають за зобов'язання своїми внесками до статутного фонду.

Товариство з додатковою відповідальністю - у разі недостатності сум зобов’язань учасники товариства відповідають за його борги додатково належним їм майном у розмірі, кратному до внеску кожного учасника.

Повне товариство - товариство, учасники якого формують статутний фонд зі своїх вкладів, займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть необмежену і спільну відповідальність за зобов'язання товариства.

Повне товариство не є юридичною особою, а отриманий прибуток розподіляється між учасниками відповідно по величини їх внесків. Учасник товариства відповідає за його борги незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Командитне товариство - вид змішаного товариства, в якому поєднуються риси товариств повного і з обмеженою відповідальністю.

Його дійсними (повними) членами є комплементарії, які займаються від імені товариства підприємницькою діяльністю і повністю відповідають за його зобов'язання всім своїм майном. Інша частина учасників, або вкладників, - командисти, які не беруть участі у підприємницькій діяльності, зокрема в управлінні товариством, і відповідають за неї лише у межах свого вкладу. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50% майна товариства, зазначеного в установчому договорі.

Кожне підприємство засновано на капіталі!

Кожен з напрямів економічної думки давав своє визначення капіталу:

Адам Сміт: «капітал – це накоплений та упредметнений труд».

Давід Рікардо: «капітал – це засоби виробництва».

Фізіократи: капітал – це земля.

Капітал - це соціальна продуктивна сила суспільства, що розширено самовідтворюється на основі прибавочної вартості.

В залежності від характеру участі капіталу у процесі кругообігу розрізняють:

- основний капітал – капітал, що бере участь у процесі виробництва тривалий час і переносить свою вартість на готову продукцію частинами, в міру зношення у вигляді амортизаційних відрахувань;

- оборотний капітал – капітал, що бере участь у процесі виробництва один раз та один раз у виробничому циклі, як правило, змінюючи свою функціональну форму, включає свою вартість у вартість знову створеного продукту.

Амортизація – процес перенесення вартості основних фондів частинами по мірі зношування на продукт, що виробляється та використання цієї вартості для відшкодування зношування засобів праці.

Економічні витрати виробництва – виражені в грошовій формі витрати, які фірма повинна забезпечити постачальнику ресурсів для того щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Витрати виробництва розподіляють на постійні та перемінні у межах короткострокового періоду.

Постійні витрати (FC) – витрати, обсяг яких не залежить від зміни обсягів виробництва.

Змінні витрати (VС) - витрати, обсяг яких змінюється прямо пропорційно обсягу виробництва.

Загальні витрати (ТС) – є сумою постійних та змінних витрат:

TC = FC + VC

Постійні середні витрати (AFC) – постійні витрати на одиницю продукції. Зменшуються із збільшенням обсягу виробництва.

AFC = FC / Q.

Змінні середні витрати (AVC) – змінні витрати на одиницю продукції. Не змінюються із збільшенням обсягу виробництва.

AVC = VC / Q

Середні витрати (АС) – загальні витрати на одиницю виробленої продукції: AC = TC / Q = AVC + AFC

Граничні витрати (МС) – додаткові витрати, пов’язані із виробництвом додаткової одиниці продукції:

MC = Δ TC / Δ Q = Δ VC / Δ Q.

Крива МС перетинає криві AVC та АС у точках їх мінімумів. Мінімум МС відповідає мінімальному нахилу кривих ТС і VC.

В довгостроковому періоді фірма може змінити кількість застосовуваних ресурсів, змінити технологію, розширити виробничі потужності.

В довгостроковому періоді виділяють наступні особливості витрат виробництва:

1. Всі ресурси і витрати є змінними.

2. Криві витрат мають менший нахил у порівнянні із відповідними кривими у короткостроковому періоді.

3. Визначальною закономірністю довгострокового періоду є ефект масштабу, що виражається у зменшенні середніх загальних витрат при збільшенні виробництва. Має місце тільки у випадку, коли довгострокові середні витрати не залежать від зміни обсягу виробництва продукції.