Лекція 12. Ринки факторів виробництва. Пофакторні доходи.

Факторні доходи – грошові надходження від реалізації виробничих ресурсів за певний період, що привласнюються власниками ресурсів у відповідних формах:

- власники праці – у формі заробітної плати;

- власники капіталу – процент;

- власники землі – рента;

- власники підприємницьких здатностей – прибуток.

Зростання прибутковості на основі збільшення масштабу виробництва: при однаковому і одноразовому збільшенні всіх факторів виробництва збільшується випуск продукції і валовий дохід підприємства в такій же або навіть більшою мірою у порівнянні із збільшенням факторів виробництва.

Цей феномен обумовлений спеціалізацією трудових операцій, управлінських функцій і ефективним застосуванням більш потужних комп'ютерів, технічного комплексу, тощо.

Ринок праці – специфічний ринок на якому в якості товару виступає робоча сила.

Робоча сила – здатність людини до праці, сукупність її фізичних та інтелектуальних якостей, що використовуються в процесі виробництва життєвих благ.

Попит на працю – потреба у робочій силі. В грошовому виразі являє очікувані сукупні витрати, пов’язані із залученням у народне господарство додаткової робочої сили.

Пропозиція праці – кількість робітників, висунених на ринок праці. В грошовому виразі – потреба у грошових засобах, необхідних для створення нових робочих місць.

Ціна на робочу силу виступає у вигляді ставок заробітної платні.

Заробітна платня – економічна категорія, яка регулює відносини наймача та найманого робітника в умовах ринку. Рівень з/п забезпечує задоволення життєвих потреб робітника і залежить від кінцевих результатів праці.

Розрізняють:

1) основна з/п залежить від результатів праці робітника;

2) додаткова з/п – залежить від результатів діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород та ін.

3) мінімальна з/п – встановлений державою мінімальний розмір з/п;

Форми з/п: почасова та відрядна.

Почасова з/п – оплата праці в залежності від його тривалості. Може бути погодинна, поденна, місячна, річна та ін.

Системи почасової з/п:

1) проста почасова з/п передбачає виплату за відпрацьований час.

2) почасово-преміальна з/п – передбачає окрім виплат за відпрацьований час виплату премій за досягнення високих показників у труді.

Відрядна з/п – оплата праці в залежності від кількості виробленої продукції.

Системи відрядної з/п:

1) пряма відрядна з/п передбачає пряму пропорційну залежність між збільшенням обсягів вироблення та підвищенням з/п.

2) відрядно-прогресивна з/п – вироблена продукція у межах норми оплачується у розмірах норми загальних тарифів, наднормативна продукція – за більш високими розцінками.

3) відрядно-регресивна з/п - вироблена продукція у межах норми оплачується у розмірах норми загальних тарифів, наднормативна продукція – за більш низькими розцінками.

4) диференційована з/п – використовуються дві та більше ставок з/п та поштучних розцінок.

5) відрядно-преміальна з/п – передбачає окрім виплат за виготовлену кількість продукції виплату премій, розмір якої визначається багатьма показниками.

6) непряма відрядна з/п – розмір з/п встановлюється в залежності від результатів праці ділянки, що обслуговується (застосовується для деяких категорій додаткових робітників).

7) акордна – розмір з/п встановлюється на цілий комплекс робіт з визначеним строком їх виконання на основі норм виконання окремих робіт.

8) колективно-відрядна з/п – заробіток кожного окремого робітника залежить від кінцевих результатів праці всієї бригади, дільниці.

Доходи населення можуть бути реальні і номінальні. Реальне збільшення доходів корегує номінальне на темпи інфляції.

Ринок землі - специфічний ринок на якому в якості товару виступає невідтворний ресурс - земля. Земля як і будь-який інший ресурс має ціну, що визначається попитом та пропозицією. Ціна землі визначається за формулою:

Земельна рента (R) – чистий додатковий дохід, пов’язаний із використанням землі і виступає у формі орендної плати.

Види земельної ренти:

Диференційна рента І роду обумовлена монополією на землю як на об’єкт господарювання і пов’язана із відмінністю та розташуванням земельних ділянок. Має місце на найкращих і середніх ділянках землі.

Диференційна рента ІІ роду пов’язана із додатковими вкладеннями капіталу у землю.

Абсолютна земельна рента – має місце на всіх ділянках землі й обумовлена монополією приватної власності на землю.

Монопольна земельна рента пов’язана із власністю на ділянку землі, що має унікальні властивості.

Орендна плата складається з ренти (R) та амортизації основного капіталу (A);

Орендна плата = R + A

Ринок капіталу – ринок на якому обертаються інвестиційні ресурси.

Капітал – благо, використання якого дозволяє збільшити виробництво майбутніх благ.

На ринку факторів виробництва капітал виступає у вигляді позикового капіталу. Джерелами якого є:

- нерозподілений прибуток підприємств;

- особисті заощадження громадян;

Позиковий капітал – відокремлена частина виробничих форм капіталу, що функціонує в кредитно-банківський сфері, на умовах повернення, терміновості та платності.