Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нецінові фактори зміщують криву AD вліво чи вправо!
На сукупну пропозицію впливають цінові та нецінові фактори: 1) цінові фактори: - рівень ринкових цін; - потенційно можливий обсяг виробництва; - рівень витрат виробництва; - продуктивність факторів виробництва; - прибутковість випуску продукції. 2) нецінові фактори: - наявність власних ресурсів; - зміни у законодавстві (регулювання, оподаткування, субсидії). Випадки сукупної пропозиції: a-b – «кейнсіанський відрізок» - обсяг виробництва набагато менший критичного обсягу, неповне використання факторів виробництва, високий рівень безробіття, збільшення /зменшення сукупного попиту призводить до збільшення /зменшення обсягів виробництва та зайнятості, не змінюючи рівня цін; b-c – «проміжний відрізок» - за достатньо повного використання факторів виробництва починають зростати ціни. Q2 – обсяг виробництва за повного використання ресурсів, збільшення/зменшення попиту призводить до збільшення/зменшення обсягу виробництва та цін; c-d – «класичний відрізок» - стан повна зайнятість, реальний ВНП максимальний, його неможливо збільшити і збільшення/зменшення попиту призводить до збільшення/зменшення цін. Ефект храповика: на класичному та кейнсіанському відрізках рух попиту не відновлює стан початкової рівноваги. Ситуації на товарному ринку: 1) AD > AS – рівновага досягається шляхом: - збільшення цін при незмінних обсягах виробництва; - збільшення обсягів виробництва при незмінних цінах. 2) AD < AS - рівновага досягається шляхом: - зменшення обсягів виробництва при незмінних цінах; - зменшення цін при незмінних обсягах виробництва. 3) зростання AS – в результаті зменшуються ціни, а обсяг виробництва зростає. ВНП може змінятися у різних напрямках. 4) зменшення AS - в результаті зростають ціни, а обсяг виробництва зменшується. ВНП може змінятися у різних напрямках. Споживання – загальна кількість товарів та послуг, придбаних та спожитих на протязі визначеного періоду часу. Заощадження – дохід після сплати податків, не витрачений на придбання споживчих товарів. Закон Енгеля: при зростанні доходів споживання зміщується в сферу дорожчих і цінніших товарів. Функція споживання: Y = k × X (X - доходи, Y - споживання), k < 1. k - схильність до споживання, (k -1) - схильність до заощадження. Психологічний закон Кейнса: із зростанням доходу люди схильні збільшувати своє споживання, але меншою мірою ніж зростає дохід. Середня схильність до споживання (APC): де С – споживана частина ВНП; Y – дохід (ВНП).
де Δ С – зміна споживання; Δ Y – зміна доходу (ВНП). Середня схильність до заощаджень (APS): де S – заощаджена частина ВНП. Гранична схильність до заощадження (MPS): де Δ S – зміна заощаджень. Функція споживання: де С0 –автономне споживання. Автономне споживання – мінімальний рівень споживання, необхідний людям. Інвестиції – довгострокові вкладення коштів, що направляються на розширення виробничих можливостей. Інвестиці ї – спадна функція від процентної ставки, а заощадження – функція від доходу. Обсяг інвестицій залежить від:
2) альтернативних можливостей капіталовкладень (в першу чергу від рівня процентної ставки); 3) оподаткування (високі податкові ставки не стимулюють інвестиції); 4) темпів інфляції (чим вища інфляція, тим менші обсяги інвестицій); 5) наявного основного капіталу (надлишок призводить до зсуву кривої попиту на інвестиції праворуч, нестача - ліворуч). Валові інвестиції – витрати, пов’язані із відшкодуванням зношеного капіталу (амортизація) та приріст капітальних вкладень на розширення виробництва. Чисті інвестиції = валові інвестиції - амортизація Амортизація – процес перенесення вартості зношених основних коштів на вироблений за їх допомогою продукт. Ефект мультиплікатора: збільшення інвестицій приводить до збільшення національного доходу, який збільшується у набагато більших розмірах ніж початкове зростання інвестицій. Теорія мультиплікатора Кейнса пояснює наявність стимулюючого ефекту впливу витрат у сфері виробництва на розширення виробництва та зайнятості. Розмір додаткового ВНП називається мультиплікаційним ефектом. Мультиплікатор(М) – числовий коефіцієнт, що показує зростання ВНП (Δ Y) при збільшенні розмірів інвестицій(Δ I):
|