Преподобний Сава Освященний

Преподобний Сава (+532) – представник того нового типу подвижництва і монашества, який надавав перевагу діяльному життю над споглядальним. Справою його життя було поширення мережі монастирів та їх благоустрій. Зокрема, матеріальний і правовий устрій через виклопотання у влади привілеїв, а також внутрішній устрій: дисципліна і особливо дисципліна богослужбова.

Житіє св. Сави описав його учень, палестинський інок VI ст. св. Кирило Скитопольський.

Преп. Сава, за походженням багатий каппадокієць, розпочав іночеське життя у малоазійському монастирі, де „вивчив псалтир та устрій кіновійного уставу”. У віці 18 років Сава відвідав Палестину, де став учнем преп. Євтимія, який віддав його на початкове виховання до кіновії преп. Теоктиста. По смерті Теоктиста із благословення преп. Євтимія, він розпочав анахоретське життя, не покидаючи кіновії преп. Теоктиста. Він проводив по 5 днів без їжі в повному уєдиненії. По смерті Євтимія обрав собі провідником преп. Герасима, який відразу прийняв його келіотом до своєї лаври.

Одного разу, коли св. Сава проводив Чотиридесятницю в пустині (за прикладом преп. Теоктиста та Євтимія), він отримав видіння, яке вказало йому місце для подвигів та майбутньої знаменитої лаври: це була печера, розташована в крутому схилі скелі, піднятись до неї можна було тільки на мотузці.

Після 5 років уєдиненого там життя, до преп. Сави почали сходитися анахорети. Коли ж їх зібралося до 70, він побудував вежу і невелику церкву, у якій служив запрошуваний пресвітер. Але незабаром св. Саві було видіння, яке вказало на велику і дивну печеру неподалік від лаври, яка мала всередині вид Божої церкви: абсиду для вівтаря зі східної сторони, велике приміщення з північної, широкий і світлий вхід з півдня. Прикрасивши печеру, він завів у ній богослужіння по суботах та неділях. Ця церква св. Миколая існує понині.

Коли кількість братів досягла 150, у лаврі завели правильне господарство, цьому сприяли великі пожертвування.

Частина іноків почали свавільничати і просили патріарха, щоб він дав їм іншого ігумена. А патріарх натомість висвятив Саву в пресвітера. Опісля були ще два збурення братії проти Сави, після першого Сава був змушений тимчасово покинути монастир, а після другого 60 монахів пішли з лаври і заснували інший монастир.

У „Житії” св. Сави немає згадки про суворі випробування для вступників до монастиря (як у Єгипті). Преп. Сава за прикладом св. Євтимія і Герасима заснував при лаврі кіновію для іноків-початківців, звідки переводив у келіоти після вивчення Псалтиря та правила піснеспіву.

Преп. Сава заснував три лаври: Велика, Нова (біля Фекої, яку заснували учні св. Сави, що самовільно відійшли від нього, пізніше ця лавра підлягала св. Саві) і Семиустна лавра, названа від імені потоку, при якому вона стояла. Окрім цього преп. Сава заснував чотири кіновії.

При лаврах та кіновіях Сава засновував великі странноприїмниці. Странноприїмниці він заснував також у Єрихоні та в Єрусалимі, де для цієї мети купив келії спудеїв, коли для них патріарх влаштував монастир. Окрім багатих пожертвувань (в тому числі і від імператорів) преп. Сава витратив на це і ввесь маєток, який передала йому мати, прийнявши монашество. Преп. Саву призначили архімандритом усіх палестинських лавр. Він був найвидатнішою людиною в тодішньому іночестві, двічі патріархи посилали його до Константинополя у справах Єрусалимської церкви– до імператорів Анастасія і Юстиніана.