Устрій Савиних монастирів

Про внутрішню організацію Савиних монастирів дуже мало даних в його житії (в Кирила Скитопольского). Згадуються такі посадові особи: начальники монастирів (α ρ χ η γ ο ί), економ, канонарх, який ударяв на богослужіння і, мабуть, відав господарськими справами разом з економом. Усе вони робили з відома св. Сави. Сигнал на службу відбувався з його відома у визначені години. Служби (κ α ν ω ν, κ α ν ω ν τ η ς ψ α λ μ ο δ ί α ς) відправляли браття багаточисельно із сладкопінієм (μ ε τ ά μ έ λ ο υ ς η δ υ φ ώ ν ο υ), з кадінням, запаленням свіч. Зі служб згадується якась нічна служба, це мабуть утреня, якій надається назва τ α λ υ χ ν ι κ ά.

У житії є згадка про 3-й час: св. Сава був у палаці імп. Юстиніана як посол від патріарха; коли ж імператор обговорював із квестором це клопотання, Сава відійшов неоподаль і таємно читав псалми Давида і звершував божественну службу (λ ε ι τ ο υ ρ γ ί α ν) третього часу. Його диякон докорив йому за неуважність до царя, на що Сава відповів: „Вони, сину, роблять свою справу, а ми також повинні робити свою”.

У той час були також служби 6 і 9 часів. Причащались вони щодня о 9-ій годині (3-тя пополудню), після чого була трапеза і вечірня.

Коли до лаври св. Сави почали вступати вірмени, він відвів для них малу церкву для богослужіння рідною мовою. Коли була збудована велика церква, то він перевів вірмен із малої до богозданної церкви. Він повелів їм відправляти в себе на вірменській євангеліє та інше послідованіє, а на час божественного приношення йти до греків для прийняття Божественних Таїн.

Сава запровадив по суботах зібрання в богозданній церкві, а по неділях – в церкві Богоматері. Він впровадив, щоб в обох церквах кожної неділі і в господські свята обов’язково було чування з вечора до ранку (α γ ρ υ π ν ί α). У неділю, після Божественної літургії, для отців з околишніх келій економом лаври пропонував трапезу: хліб, оливкову олію, мед, сир та інші страви.

Преп. Евтимій мав звичай 14 січня відходити в пустиню і там проводити Чотиридесятницю. Сава дещо змінив цей звичай: він відходив у пустиню аж після 20 січня, після звершення пам'яті св. Євтимія, і перебував у пустині до Вербної неділі, не маючи жодного спілкування з людьми. Так він чинив майже щороку, за ним ішли з цією ж метою й інші подвижники лаври, схильні до самоти. В усі дні посту св. Сава перебував без їжі і задовольнявся причастям Св. Таїн у суботу і неділю. Увесь час він проводив у молитві й у виконанні свого правила псалмоспіву.

Згадка із житія: Сава прокинувся і почав відправляти нічний псалмоспів.

На свято відновлення храму Воскресіння, „за звичаєм ігуменів”, преп. Сава ходив з деякими братами своєї лаври до Єрусалиму в храм св. первомученика Стефана, де відбувалася церемонія прокляття єретиків. У храмі тоді збиралось до десяти тисяч монахів.