Полунощниця

Найдавніші чисто Студійські устави полунощниці не признавали, судячи з того, що про неї не згадують ні Іпотипос, ні Студійсько-Олексіївський устав. Студійсько-Олексіївський устав має богослужіння, яке відповідає полунощниці тільки на великий піст. Студійсько-Олексіївський устав у великий піст приєднував до великого повечерія безіменне богослужіння, яке частково нагадує за своїм змістом нинішню полунощницю, а частково нагадує третю частину великого повечерія.

У Милійському Типіконі (західний ктиторський Типікон Сицілійської редакції) полунощниця отримує свою назву і звільняється від елементів повечерія. Цей Типікон говорить тільки про великопосну полунощницю і подає для неї чин подібний до Студійсько-Олексіївського: начало обичне із трисвятого, непорочні з двома Славами, трисвяте і тропарі Помилуй нас, Господи помилуй, Милосердія двері, Многая множества, Гоподи помилуй 50 разів, молитва від ієрея Іже на всякоє время і отпуст. Це найпростіший тип полунощниці.

Святогорські устави її значно ускладнюють, починаючи з найдревнішого свого представника Діатипоса. Діатипос подібно до Студійсько-Олексіївського уставу хоча і зливає полунощницю з повечерієм і не надає їй цієї назви, але подає її щодня, даючи найважливіші з пізніших її елементів.

Більший розвиток отримує полунощниця в Єрусалимських уставах. Древній часослов Єрусалимського типу IX ст (Синайська бібліотека № 864) має дві полунощниці. Після 12-ти нічних псалмів, приєднаних до 9-го часу і двох богородичних, йдуть два полунощних канони з відповідними тропарями та приспівами, опісля стихири, які містять моління за безмятежний сон. Потім слідує особлива полунощниця, яка починається молитвами царів Езекії та Манасії і псалмом 90-им (нині в чині повечерія), далі Алилуя з нинішніми утренніми стихами з Ісаї 29, 9.11.15 і троїчний гімн, Се жених грядет, потім псалом 118 (17-та катизма), а після нього особливі сідальні й богородичні із тропарями покаянного змісту.

Синайський часослов XII ст. № 865 має дві полунощниці: повсякденну з 17-тою катизмою й суботню-недільну з 9-тою катизмою. Обидві однакові за змістом і поділяються на чотири частини: по 3 тропарі й по 2 молитви в кожній частині для повсякденної полунощниці. Стільки ж тропарів і по одній молитві для суботньо-недільної полунощниці. Крім того на початку богослужіння 3 вступних тропарі. Більша частина цих тропарів сьогодні виступають покаянними сідальними й богородичними отпустительними на буденних богослужіннях. Усі молитви також покаянного характеру, причому серед них знаходяться усі 4 молитви нинішніх повсякденної й суботньої полунощниць. Полунощниця за цією пам’яткою не міняє для суботи й неділі свого покаянного характеру, а отримує тільки додаткові заупокійні тропарі.

Крім полунощниці ця пам'ятка подає також почасіє ночі, поємое в 3-ій годині ночі. Воно складається із псалмів 74, 26 і 55 з покаянними тропарями Помилуй мя Боже і молитвою.

Часослов Новгород-Софійської бібліотеки при Санкт-Петербурзькій Духовній Академії № 1052 XIII-XIV ст. (до якого дуже близький Синайський № 12) подає полунощницю цілком нинішнього типу, яка відрізняється тільки тропарями й молитвами. Цей часослов має, як і нинішній, три види полунощниці: повсякденна, суботня й недільна, але недільна однакового типу з першими двома. У порівнянні з попередньою пам'яткою тут значна відмінність особливо з недільним чином полунощниці. Але в порівнянні з нинішніми чинами в 2-ій частині полунощниці не так строго витриманий заупокійний характер, а недільна має багато покаянних мотивів.

У найдревніших слов'янських записах Єрусалимського уставу (грецькі не подають цього чину) з'являється вже нинішній чин повсякденної й суботньої полунощниці з тою тільки різницею, що на другій частині замість заключної заупокійної молитви Помяни Господи в надежді воскресенія і молитовних звернень Преславная Приснодіво, Упованіє моє отец подана молитва-ектенія Помолімся о всіх і за вся з 12-ма проханнями, при читанні якої ієреєм «братія глаголют Господи помилуй, дондеже ієрей поминаєт». А на закінчення – коротка молитва Собранния тобою во святую сію ограду за прощення гріхів і за неосужденіє на страшному суді.

Про недільну полунощницю грецькі Єрусалимські устави цілковито мовчать, оскільки мають на увазі чування на неділю.

Найдревніші слов'янські устави після викладу вечерні на чуванні зауважують, що по причині «скудоти і неумінія хитрогласного пінія» чування неможливо протягнути на цілу ніч, восени і взимку після вечірні «поєм павечерницю меншую єже єсть от Помилуй мя Боже, посем поєм канон молебен за творящих нам милостиню іли за него же хощем. таже поєм полунощницю недільную і аще єсть не поздо чтем чтеніє, посем поєм заутреню». Проте склад воскресної плунощниці в цих уставах не вказується. В «Псалтирі с возслідованієм» XV ст. (Московська Синодальна бібліотека № 350/406) після полунощниці вседневної і суботньої поміщений «Канон святій і живоначальній Тройці, піваєм в неділю пред заутренею вмісто полунощниці», і після нього припіви за Достойно єсть і молитва (нинішній канон 1-го гласу). У Псалтирі № 709/409 XVI ст. цієї ж бібліотеки таке саме послідованіє уже виступає під назвою Полунощница по вся воскресенія.