Вплив скитського уставу

Скитський устав мав великий вплив і на загально-церковний, принаймні на монастирський устав. Під його впливом загальноприйнятий чин богослужінь отримував додатки, особливо на початку і вкінці богослужб. Так, мабуть, під цим впливом Студійсько-Олексіївська утреня в пізніших редакціях цього уставу отримала на початку псалом 6. У слов'янських часословах XIII-XIV ст. ці додатки дуже складні. Так у рукописному часослові з Софіївської бібліотеки №1052 вечірня й утреня отримують такі нашарування: після Начала обичнаго слідує псалом 6, трисвяте, молитва за благословення служби, Господи помилуй 12 разів; а на утрені окрім цього на самому початку коротка «молитва, начинающая всякоє пініє», а перед нею складний чин молитв утренніх з покаяними тропарями і псалмами 107, 126, 127 і 121.

Келійно-скитському правилу нічних і денних часів завдячують своє виникнення междочасія, полунощница й ускладнення повечерія. Із цього ж уставу, мабуть, проник додаток у пісних богослужіннях: трисвяте і Господи помилуй 12 разів перед заключною молитвою, завдяки чому кінець служби перетворюється мовби в окреме коротке последованіє почасіє.

14. Дисциплінарна частина уставів [cxxxiv] [134]

Від початків анахоретства і монашества богослужіння розглядалося лише як одна зі складових подвижницького життя. Увесь день інока, як і кожного християнина, повинен бути богослужінням, а церковна молитва служить лише його вищим моментом. Тому в найстарших чернечих правилах преп. Пахомія і Сави богослужінню приділяється дуже мало уваги. З IX ст. ситуація міняється.

Устав преп. Теодора Студита, наскільки можливо відтворити його на основі творів святого, рівно ж найдавніший запис цього уставу в Іпотипосі, а також в Діатипосі преп. Атанасія Афонського присвячують богослужінню приблизно четверту частину. Але і тут богослужіння – це лише невелика складова частина загального подвигу. Ктиторські Студійські Типікони XI і наступних століть – це уже переважно пам'ятки богослужбового характеру, а дисциплінарна частина в них займає небагато.

Ще менше місця дисциплінарна частина займає в Єрусалимських Типіконах, іноді майже зовсім зникає.

Чернецтво мало велике значення в історії розвитку богослужіння. Саме тому в богослужбових уставах дотепер існує дисциплінарний елемент, хоч у нинішньому Типіконі він досить малий у порівнянні з його родоначальниками IV–VI століть. Дисциплінарна частина уставу розвивалась як до свого скорочення в Типікон, так і до зм'якшення своїх вимог.