Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 6. Україна в умовах капіталістичної модернізації






економіки (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.)

Тема виноситься на самостійне вивчення. Мета її полягає в тому, щоб з'ясувати чому скасування кріпацтва не дало очікуваних результатів, визначити місце України в революції 1905-1907 рр. та її боротьбу за автономію, розкрити наслідки столипінської аграрної реформи. Темою охоплюються наступні питання:

1. Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

2. Український національний рух у 1860–1890-ті роки.

3. Україна в період революції 1905 – 1907 рр. Боротьба в Державній Думі за автономію України.

4. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.

5. Україна в роки Першої світової війни.

Розглядаючи питання щодо скасування кріпацтва, зверніть увагу, що це було найболючіше питання внутріполітичного життя країни. 19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест про селянську реформу, яка надавала селянам і дворовим людям права “вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові”. Одночасно з маніфестом було затверджено низку положень і додаткових правил.

Серйозні зміни в економічному житті викликали необхідність перетворень в усій державній системі. Тому протягом 60-70-х років було проведено низку реформ, що охопили основні сторони життя країни: земську, судову, військову, освітню, цензурну та ін. Ознайомтесь з основними положеннями реформ.

Реформи царського уряду викликали зростання хвилі громадської активності. Продовжили пропагандистську національно-визвольну діяльність через український часопис “Основа” провідники Кирило-Мефодіївського братства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Бєлозерський, що повернулися із заслання. Під його впливом українська інтелігенція почала гуртуватися в громади – самодіяльні напів- чи цілком нелегальні організації, що вели культурно-освітню діяльність серед широких народних мас проти антиукраїнської політики самодержавства, організовували недільні школи, видавали підручники та популярні брошури українською мовою.

Діяльність громад непокоїла правлячий режим (визначить чому) і в липні 1863 р. міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських наукових релігійних і особливо педагогічних публікацій. Навчання українською мовою визначалося ним як політична пропаганда.

Початок 70-х р. відзначався послабленням реакції і громадівський рух відновив свою діяльність. Колишні досвідчені громадівці таємно утворили в Києві “Стару громаду” (щоб відрізнятися від нових членів, переважно студентів) і створили керівний орган федеративного об'єднання громад усієї України.

У відповідь на зростання громадсько-політичної та революційної активності суспільства, Олександр ІІ підписав ганебний Емський указ, який забороняв використання української мови. З рішучим протестом проти ганебної антиукраїнської політики виступив з трибуни Всесвітнього літературного конгресу, що відбувся в Парижі 1878 р. Михайло Драгоманов.

У кінці 80-х – на поч. 90-х рр. в Україні виникли марксистські гуртки, з 1891 р. почала діяти Російська соціал-демократична група. Проте вони не допускали й думки про національну незалежність України. Зверніть увагу, що першою українською політичною організацією, яка стояла на засадах самостійності України, було “Братство тарасівців”, яке нелегально виникло в Полтаві 1891 р.

Активізація громадсько-політичного життя в Україні на початку ХХ ст. створила ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Значну роль в цьому відіграло створення українських політичних партій. Серед них слід відзначити Революційну українську партію (РУП), Українську соціал-демократичну спілку (автономна частина Російської СДРП), Українську соціал-демократичну партію (УСДРП), Українську демократичну партію (УДП), Українську радикальну партію (УРП). Ознайомтесь з програмами названих партій.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал