Родина Pseudomonadaceae 1синьогн1йна паличка

Синьогш'йна паличка — Pseudomonas aeruginosa — виявлена А. Люкке п 1862 р. В1днесена до родини Pseudomonadaceae, роду Pseudomonas.

Морфолопя. Синьогшйна паличка — псшморфна грамнегативна рухлива бактер! я, монотрих; шод! трапляються кл! тини з двома i большою к! льк! стю полярних джгутик! в. Довжина синьогншноТ палички 1, 5—3 мкм, ширина 0, 5—0, 8 мкм. У мазках розташовуються поодинокими особинами або короткими ланцюжками.

Культчвування. Синьогшйна паличка — обл! гатний аероб. Опти­мальна температура росту 37 °С, але може розвиватись i при 4—41 °С. На МПА утворюе кругл! плоек! слизнет! колонн, в МПБ — каламуть з наступним випаданням осаду. Б! льш! сть штам! в синьопп'йноУ палич­ки продукуе гп'гмепт пюшанш, який мае син! й кол! р у нейтральному або лужному середовищ! i червоний кол! р — у кислому середовшш. 6 штами, як! утворюють п! гмент темно-червоного кольору..

Резистентн! сть. При температур! 60 °С синьогншна паличка гине протягом 1 год, чутлива до д! Т дезинфжуючих засоб1'в, пол1м! ксину, неом1'цину.

Патогенез захворювання в людини. В природних умовах синьо­гншна паличка живе в грунт!, вод!, рослинах (салата, банани, тютюн, цибуля, цукрова тростина), нер! дко i" f виявляють при оп! ках, у вид! -леннях {з ран i сечовипускного каналу. Бона е збудником внутр'ш-ньол! карня! юТ синьогн! й1Ю1! нфекц! Т. У людини спричиняе м! сцев! i загалын гн! йн! процеси: отит, п! ел! т, цистит, кератит, мек! нгоенце-фал! т, септицем! ю, перитошт,! нф! куе поверхн! ран i ошк! в. Особливо чутлив! до синьогн! йно! шфекцп Д1ти дошк! льного в! ку и ослаблен! особи. У хворих з ураженням синьогн! йною паличкою гн! й i марлев! пов'язки забарвлюються в синьо-зелений кол! р.

Лабораторна Д1'агностика полягае у вид! ленш чистоТ культури та и {дентифжацп. Ознакою, що найлегше пом^чаеться, е виявлеимя шошаншу (лужну культуру обробляють хлороформом; коли е синьо- // гншна паличка, середовище забарвлюеться в синш кол! р). *

Збудник, видшяючись is гноем i випорожненнями в! д хворих, може шфжувати харчов! продукти, воду, грунт, pism предмети, як!, в свою черту, е факторами передач! його людиш.

Л(кування хворих проводять антиб! отиками (карбен1цил! ном, пол! -м1ксинами, гентамщином).

Проф! лактика забезпечуегься яеухильним додержанням лшарня-ного режиму i виконанням саштарно-ппешчних правил. У США хво­рих з великими ошками л! кують вакциною, виготовленою з! нактиво-ваних синьогншних бактер! й.

14.КАМПІЛОБАКТЕР

До патогенних камшлоба^терш, що входить до родини Spirillaceae, роду Саiffp^Iobacter, в! днесен! C^fejuni, С. coli, С. fetus та imiii види i шдвиди, як! nap^sejiryjp'rbBory^rrmMi тварин i лгодипи.

Морфолопя.'Т^ампiлобактерIT — тонк!, грамнегативн!, рухлив!, не утво-рюють спор, сгпралыю з! гпут! паличкм, що мають по одному джгутнку на од­ному або на обох кшцях. Донжнна i'x 0, 5—8 мкм, ширина — 0, 2—0, 5 мкм.

Збудники камш'лобактерюзу —м! кроаероф! лы-п анаероби. що культиву-ються у нап! вр! дких i густих середовищах при температур! 25 °С (42—45 °С). У б! ох! м! чному в! дпошенп! малоактишм. Чутлив! до хлорамфен! колу та! нших антиб! отик! в. - ---.....--------------------------------- j

llaroi emijcTb для тварин. Камп! лобактер! Т патоген н! для телят, кор! в, овець та iaiunk, тварин, передаються статевим шлялом; i'x виявляють у шхвово-му bmict! i в плЧцент! у Kopie, у civt'i' бугаГв, а т/кож у тканинах абортованих плод1в велико! " рргатоТ худоби. Сприйнятлшк до камшлобактер! й морськ! свинки i куряч! ем^ршни. Деяк! р1зновидй" кампьтобактер^й спричиняють аборти у KopJB, овець"; -сдиней, i'x вид1л^«0гь 1з кишок i жовчного Mixypa, is планенти i вм! сту шлунка~ТПгояа~а15бртованих овець. Камп1лобактери мають адгозивн! и (нвазивн! властивос'Н, м! стять ендотоксин.

Патогенез захворювання у людини. Збудника камгплобактер1озу виявля­ють у порожний! рота, кишках i в етатевих органах людини. Люди заражують-ся в результат! прямого контакту (^дтнтг^ттг^тгн~^гтт^н-тод) через воду i харчов! про-дукти, можливе заражения плода п! д час род! в. 1нкубац! йний пер! од тривае в середньому 5 д! б (2—10 д! б). Типовими кл! н! чними проявами е ознаки гастро-ентериту: понос, б! ль у живот!, блювання, незначне п! диищения темиератури т! ла, головний б! ль, у ваптних ж! нок —aiojk л и в i - а бо р т.-н^^ед-ч^к^ш-^одит-----

Останн! м часом кампьчобактерюз набу* злачного поширення, в ряд! краГн св! ту були еп! дем! чн! (води!, харчов!) спалаХхи. Найвища захворюватсть серед_у ос! б! з знижепою резистентн! стю, д! тей i люд\и похилого в! ку.

Лабораторна д! агностика. У зв'язку з тим\що кл! н! чна картина захвос вання не мае характерних ознак, д! агноз може\у> унтуватися ткчьки на/П1Д-став! результат! в лабораторного досл! дження, до якЪ^овходять вис! ванл-я кров! для виявлення бактер! ем! '1, виавання випорожнень, nJTaTjciiTnpiror^i навколо-пл! дно'1 р! дини, вид! лень п! хви, вм! сту абсцес!» та (итого матер! алу. bhci-вають у тверд! и нап! вр! дк! середовища (кров'яний агар, шоколадний агар i т! огл! колятний бульйон), культивують при температур! 25—37 °С в атмосфер!, що м! стить 10 —15 % СО₂. Вид! лен! культури! депт11'ф! куготь. Кр! м того, у си-роватц! кров! хворих i видужуючих виявляють л! зини i комплементзв'язуюч! антип'ла, заражують куряч! ембр! они або морських свинок.

Л! куванпя проводять антибютиками (ямп! цнл! н, левом! цетин, нап! всинте-тичн! препарата тетрациклшу, гентам! п, ин та in.).

Проф! лакт»ка зд! йснюеться додержанпям особистоУ г! г! ени гпд час догляду за тваринами, захнстом води i харчових продуктг'н в! д! нф! кування Тх камп! ло-бактер! ями хворих св! йських тварин (телят, кор! в, овець, свиней).