Lекстренна

l - АД-М

l - АДП-М

l - Анабак (США) – анатоксин +інактивований збудник

l Лікування

l специфічне - протидифтерійна антитоксична гетерологічна сироватка (від 20 до 100 тис ОД)

l неспецифічне (етіотропне) - антибіотики

l Лабораторна діагностика

l Матеріал для дослідження: плівка, слиз із носа або зіву, рановий ексудат, змиви з предметів

l Методи діагностики:

l Бактеріоскопічний – дозволяє запідозрити дифтерію на підставі типової морфології та наявності тілець Бабеша-Ернста

l Бактеріологічний

l 1 етап – посів на телуритові середовища або середовище Бучіна

l 2 етап – пересів підозрілих колоній на середовище Ру і Лефлера (з метою накопичення чистої культури)

l 3 етап – ідентифікація

25.КАШЛЮК

Морфологія. Збудник коклюшу має вигляд дрібних нерухомих овальних паличок (рис. 73, а) розмірами 0, 2—0, 3 і 0, 5—1 мкм, які слабко забарвлюються звичайними аніліновими барвниками (інтенсив­ніше на кінцях клітин), грамнегативні. На ультратонких зрізах добре видно капсулоподібну оболонку, включення волютину, в ді­лянці нуклеоїду — вакуолі-..

Патогенез захворювання у людини. Інфекція розповсюджується повітряно-краплинним шляхом. Найбільш небезпечні в епідеміоло­гічному відношенні хворі в катаральному періоді. Роль різних пред­метів, що оточують хворогб7~черєз~нест1икість бактерій коклюшу до

24 факторів зоншшиьши

ження можуть бути хворі з атиповими клінічними формами захворю­вання, а також здорові люди, що стали тимчасовими носіями бактерій

коклюшу.

Інкубаційний період триває 5—9 діб. Захворювання характери­зується типовими симптомами і циклічністю перебігу (три періоди): ката£ альь[и_й період триває близько 2 тижнів; конв^ьсивннй^ (су-ДВрожний)" період супроводиться приступами кашлю при нормальній температурі тіла і триває 4—6 тижнів; період згасання, (завершення) триває 2—3 тижні. " ~~

Бактерії коклюшу проникають в організм через верхні дихальні шляхи і розмножуються в їх слизовій оболонці; у кров вони не по­трапляють. Екзотоксини, що виділяються паличкою коклюшу, спри­чиняють катаральна запалення слизової оболонки трахеї і бронхів, подразнюють її рецептори й зумовлюють неперервний потік імпульсів у центральну нервову систему, створюючи стійке вогнище збудження. Приступи кашлю виникають під впливом як специфічних (екзотоксини коклюшних бактерій), так і неспецифічних (звук, ін'єкції, огляд і т. д.) подразників. При виникненні сильніших центрів збудження домінантне вогнище згасає, приступи припиняються. Захворюван­ня нерідко дає ускладнення (ларингіт, бронхіт, бронхопневмо­нія).

Імунітет. Після перенесеної інфекції виробляється міцний і три­валий імунітет, зумовлений накопиченням антитоксинів, аглютинінів, преципітинів, комплементзв'язуючих антитіл.

Перехресного імунітету між В. регіиззіз, В. рагарегіиззіз і В. Ьгоп-сЬізерІіса не спостерігається.

Лабораторна діагностика. Об'єктом дослідження є мокротиння хворих або виділення слизової оболонки носової частини глотки. Матеріал беруть спеціальними тампонами. Мокротиння висівають на середовище Борде—Жангу, молочно-кров'яний агар, гідролізатно-казеїнове, казеїново-вугільне середовища та ін. Для пригнічення росту сторонньої мікрофлори додають антибіотики (пеніцилін та іп.). Добрі результати дає висівання методом «кашльових» пластинок. Через 2—5 діб росту на середовищі Борде — Жангу з'являються типові дрібні, опуклі, блискучі колонії, що нагадують перламутр або крап­лини ртуті. Виділену чисту культуру ідентифікують за морфологіч­ними, культуральними, біохімічними та антигенними властивостями

(табл. 21).

З 2-го тижня захворювання ставлять РА і РЗК, за допомогою яких виявляють випадки коклюшу не тільки з типовими, а і з атиповими

клінічними проявами.

Лікування включає призначення антибіотиків (еритроміцину, ле­воміцетину), гамма-глобуліну, вітамінів. Потрібні часте провітрю­вання приміщення, прогулянки.

Профілактика полягає в ранньому виявленні й ізоляції дітей, хво­рих на коклюш. Поточну дезинфекцію хімічними засобами з огляду на незначну стійкість збудника не застосовують. Контактним ослабленим дітям з профілактичною метою вводять гамма-глобулін.

Специфічна профілактика полягає в імунізації дітей адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною (АКДП-вакцина; рос. АКДС-вакцина). Розроблені і вивчаються ефективніші препарати, виготовлені з компонентів оболонок бактеріальних клітин (стінки і ци­топлазматичної мембрани).

26.ТБК

Загальна характеристика збудників туберкульозу

n Збудник було відкрито Р.Кохом в 1882 р (паличка Коха - ВК)

Морфологія

n Гр+ тонкі, злегка зігнуті поліморфні палички (M.tuberculosis) (M.bovis - короткі, товсті палички)