Провідні тканини

Провідні тканини утворились у процесі еволюційного розвитку. Вони забезпечують існування двох протилежних течій — висхідної і низхідної. Висхідна течія несе воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами від кореня до всіх наземних частин рослини, а низхідна — органічні речовини, що утворюються в асиміляційній тканині (головним чином в листках), до всіх частин рослини. Вода з розчиненими в ній міне­ральними солями пересувається по судинах і трахеїдах, органічні речовини — по ситовидних трубках.

Судини, або трахеї — це мертві видовжені трубки, які утворюються із шару вертикально розміщених меристематичних клітин. Ці клітини видовжуються, їх протопласт поступово від­мирає, а оболонки потовщуються і просочуються лігніном. Клі­тини, що утворюють судину, називаються члениками. Залежно від характеру потовщення і поровості оболонок розрізняють такі види судин: кільчасті, коли оболонки потовщуються у вигляді кілець; спіральні — з потовщен­ням у вигляді спіралі; кільчасто-спіральні, коли від кільцевог потовщення відходить потовщення у вигляді спіралі; драбинчасті, коли в потовщеній оболонці залишаються непотовщені місця у ви­гляді поперечних смужок; пористі, або крапчасті, коли в потовще­ній оболонці залишаються непотовщені місця у вигляді округлих краплин; сітчасті, коли на судинах залишаються непотовщеними місця у вигляді неправильної сітки. Членики, що входять до складу однієї судини, можуть мати різні потовщення клітинної оболонки. В одній рослині можуть знаходитися різні види судин. Найвужчими є кільчасті і спіральні судини, найширшими — сітчасті. Кільчасті, спіральні та драбинчасті судини в процесі еволюції з'явилися раніше, ніж сітчасті та крапчасті.

Трахеїди — це мертві, видовжені (прозенхімні), часто верете­ноподібні клітини із здерев'янілими оболонками і звичайно обля­мованими порами. Довжина трахеїд у середньому становить 1мм. У життєдіяльності різних рослин значення судин і трахеїд не рівнозначне. Судини — це елементи провідної тканини головним чином покритонасінних рослин. Але в їх деревині зустрічаються і трахеїди, хоча кількість їх невелика і значення другорядне. У покритонасінних трахеїди звичайно знаходяться в кінцевих розгалуженнях жилок листків і підходять до гідатод.

Трахеїди — основні елементи деревини голонасінних рослин, де вони виконують роль не лише провідної, а й механічної тканини.

Ситовидні трубки — це живі видовжені клітини з це­люлозними оболонками. Вони складаються з вертикально розмі­щених клітин (члеників), на поперечних (іноді на поздовжніх) клі­тинних оболонках яких знаходяться перфорації, що мають вигляд сита. Цитоплазма ситовидних трубок залишається, але втрачає дві біологічні властивості — подразливість і вибірну проникність, що сприяє переміщенню розчинів органічних речовин. У процесі роз­витку ситовидні трубки втрачають ядра, а ядерця залишаються. Восени ситовидні пластинки ситовидних трубок звичайно закри­ваються мозолистими наростами — калюсом. Весною калюс розчи­няється і ситовидна трубка/починає знову функціонувати. Коли ж калюс не розчиняється, ситовидна трубка втрачає свою функціо­нальну здатність. До ситовидних трубок тісно притиснуті й об'єд­нані з ними плазмодесмами клітини-супутниці. Це живі, тонкостін­ні, витягнені клітини з густим протопластом, в якому знаходиться велика кількість рибосом. Клітини-супутниці виділяють ферменти, які посту­пають у ситовидні трубки і тим самим регулюють та стимулюють їх роботу.