Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теоретична частина. Вода - слабкий електроліт
Вода - слабкий електроліт. Ступінь дисоціації води при 220 С = 1, 8 . 10-9. Це означає, що у воді об’ємом 1л при цій температурі тільки 10-7 моль дисоціюють на йони: Н2О L Н+ + ОН-. Внаслідок цього утворюється 10-7 моль [H+] і 10-7 моль [ОН-]. Добуток концентрацій гідроген- і гідроксид-йонів називають йонним добутком води () і при 220 С становить: = 10-7. 10-7 = 10-14 (моль/л)2. Розчини, в яких концентрації гідроген- і гідроксид-йонів однакові і дорівнюють 10-7 моль/л, називають нейтральними. Розчини, в яких концентрація [H+] перевищує концентрацію [ОН-] називають кислими. Розчини, де концентрація [H+] менша ніж [ОН-] є лужними. Кислотність розчину виражають через концентрацію Н+. Для зручності замість концентрації гідроген-йонів використовують водневий показник рН. Водневий показник рН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроген-йонів. рН = -lg[H+], a pOH = -lg[OH-], pH + pOH = 14. В нейтральних розчинах рН = 7, в кислих – рН < 7, а в лужних – рН > 7. В розчинах сильних одноосновних кислот рН визначається за формулою: рН = -lgСМ(кислоти). В розчинах слабких одноосновних кислот рН = 1/2pK(кисл.) - - 1/2lgСМ(кисл.), де рК – показник константи дисоціації кислоти.
|