Теоретична частина. Вода - слабкий електроліт

Вода - слабкий електроліт. Ступінь дисоціації води при 22⁰ С = 1, 8 ^. 10^-9. Це означає, що у воді об’ємом 1л при цій температурі тільки 10^-7 моль дисоціюють на йони:

Н₂О L Н⁺ + ОН^-.

Внаслідок цього утворюється 10^-7 моль [H⁺] і 10^-7 моль [ОН^-].

Добуток концентрацій гідроген- і гідроксид-йонів називають йонним добутком води () і при 22⁰ С становить:

= 10^-7. 10^-7 = 10^-14 (моль/л)².

Розчини, в яких концентрації гідроген- і гідроксид-йонів однакові і дорівнюють 10^-7 моль/л, називають нейтральними.

Розчини, в яких концентрація [H⁺] перевищує концентрацію [ОН^-] називають кислими.

Розчини, де концентрація [H⁺] менша ніж [ОН^-] є лужними.

Кислотність розчину виражають через концентрацію Н⁺. Для зручності замість концентрації гідроген-йонів використовують водневий показник рН.

Водневий показник рН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроген-йонів.

рН = -lg[H⁺], a pOH = -lg[OH^-], pH + pOH = 14.

В нейтральних розчинах рН = 7, в кислих – рН < 7, а в лужних – рН > 7.

В розчинах сильних одноосновних кислот рН визначається за формулою:

рН = -lgС_М(кислоти).

В розчинах слабких одноосновних кислот рН = 1/2pK(кисл.) -

- 1/2lgС_М(кисл.), де рК – показник константи дисоціації кислоти.