Роль грунту в природі і житті людини

Грунтовий покрив знаходиться на межі взаємодії
літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери. Одночасно він є ком-
понентом біосфери. Це зумовлює його специфічну роль у цій склад-
ній системі земних геосфер, його глобальні функції. Б. Г. Розанов
(1988) виділяє п’ять глобальних функцій грунту.

1. Грунт забезпечує існування життя на Землі. Майже всі жи-
ві організми суші одержують елементи мінерального живлення з
грунту. Грунт є основою для закріплення вищих рослин, його на-
селяють мікроорганізми, нижчі рослини, тваринні організми.
Отже, грунт одночасно є наслідком і умовою його існування. В
цьому полягає діалектична єдність біосферних процесів.

2. Грунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного І
малого біологічного кругообігу речовин на Землі. В грунті відбу-
ваються процеси вивітрювання мінералів і гірських порід. Про-
дукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами
в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворю-
ють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову
опинитись на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою
схемою відбувається великий геологічний кругообіг речовин.

Одночасно водорозчинні елементи засвоюються з грунту рос-
линами і через ланцюг трофічних ланок знову повертаються в
грунт. Так здійснюється малий біологічний кругообіг речовин
(рис. 1).

3. Грунт здійснює регулювання біосферних процесів на Землі.
Завдяки динамічному відтворенню родючості в грунті і на його

Рис. 1. Біологічний кругообіг речовин і грунтоутворення (за
В. А. Ковдою, 1973).

поверхні підтримується висока насиченість живими організмами.

4. Грунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Фі-
зичні, хімічні і біологічні процеси, які відбуваються в грунті (ди-
хання живих організмів, «дихання» грунту, міграція хімічних еле-
ментів), підтримують певний склад приземного шару атмосферно-
го повітря та визначають хімічний склад континентальних вод.

5. Грунт здійснює акумуляцію активної органічної речовини і
хімічної енергії. Основною формою органічної частини грунту і но-
сієм енергії є гумус. За даними В. А. Ковди (1970), у трав’янистих
ландшафтах суші запаси енергії в гумусовому горизонті грунту в
20—30 разів більші запасів енергії в рослинній біомасі. Акуму-
льовані в грунті органічна маса і енергія економно витрачаються
для підтримання життя і кругообігу речовин у природі.

Згідно з вченням В. М. Сукачова про біогеоценози, грунт є не-
від’ємним компонентом природних екологічних систем (екосистем),
або біогеоценозів, з яких складається біосфера. Він входить до
них як окрема підсистема, яка пов’язана з іншими підсистемами
(рослини, тварини, атмосфера тощо) численними зв’язками. От-
же, функціонування наземних екосистем неможливе без грунту.

В економічній сфері людського суспільства грунт набуває со-
ціально-економічного поняття. У даному випадку грунт одночасно
виступає як фізичне середовище, життєвий простір існування лю-
дей і як економічна основа, тобто основний засіб сільськогосподар-
ського виробництва.

Народногосподарське значення грунту як основного засобу ви-

робництва в сільському господарстві визначається його основною
властивістю – родючістю.

Грунт є надбанням усього людства і тому всі люди Землі по-
винні раціонально використовувати і охороняти його для сучас-
ного і майбутніх поколінь.