Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Самооцінка
Самооцінка – це всебічний, систематичний і регулярний аналіз діяльності організації та досягнутих результатів і їх відповідності визначеним критеріям, який проводиться за ініціативи самої організації. Самооцінка поділяється на: v самооцінку, яка здійснюється при проведенні національних конкурсів якості (наприклад, на відповідність Моделі ділової досконалості, критеріям премій за якість імені Лемінга в Японії та Белдріджа в США); v самооцінку як інструмент аналізу і контролю за станом «здоров’я» організації, спрямовану на пошук областей для поліпшення. Європейський фонд управління якістю (EFQR) вважає, що процес самооцінки є каталізатором для удосконалення бізнесу. Організації все більше використовують результати самооцінки як частину власного процесу бізнес-планування і застосовують модель EFQR як основу для операційного і проектного огляду. Процес самооцінки дозволяє компанії визначити її сильні сторони, зробити поліпшення та удосконалення. В основі Моделі покладено логіку постійного поліпшення (RADAR), яка складається з 4 елементів та їх критеріїв: 1) результати: тенденції, цілі, порівняння, причини, охоплення; 2) підхід: раціональний, інтегрований; 3) розгортання: здійснення, систематичність; 4) оцінка та огляд: вимірювання, вивчення, поліпшення. За допомогою системи RADAR здійснюється оцінка організації на відповідність її моделі EFQR через розподіл балів, шкала оцінки береться з карти RADAR. Результати визначають досягнення організації. Вони покажуть позитивні тенденції, цілі будуть відповідними і виконаними, виконання викликане застосуванням підходів. Підхід буде раціональним - з наявністю пояснення, чітких і розвинутих процесів та фокусуванням на потребах зацікавлених сторін; інтегрованим – з підтримкою політики і стратегії та відповідних зв’язків з іншими підходами. Розгортання визначає ступінь використання організацією систематичного підходу та результат цього. Оцінка та огляд визначає, що організація робить для оцінки і аналізу підходу та його розгортання. Отже, у результаті самооцінки організація отримує повне розуміння зацікавлених сторін, їхніх очікувань і потреб; залучення консультантів робить цю діяльність ще ефективнішою за рахунок використання досвіду інших підприємств; керівництво одержує цінну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень щодо шляхів розвитку організації; реалізація їх звичайно дозволяє значно підвищити всі ділові результати компанії та її конкурентоспроможність.
|