Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
МАТЕМАТИКА. Об'єктами контролю навчальних досягнень учнів з математики є: знання про:
Об'єктами контролю навчальних досягнень учнів з математики є: знання про: − нумерацію чисел (усну й письмову); − арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) та їх властивості; − рівняння, нерівності, буквені вирази; − задачі (їх типи, структуру); − геометричні фігури (круг, коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, п'ятикутник, шестикутник); тіла (куб, куля, циліндр, конус); − величини (одиниці довжини - см, мм, дм, м, км; одиниці площі см 2, дм 2, м 2; одиниці швидкості - км/год, м/с; одиниці маси - кг, г, ц, т; одиниці об'єму - л; одиниці часу - год, хв, с; грошові одиниці - к., грн., та співвідношення між одиницями вимірювання (1 см = 10 мм, 1 дм = 10 см і т.п.), залежності між величинами. уміння: − аналізувати математичні об'єкти (числа, геометричні фігури, вирази, величини, задачі тощо); − порівнювати математичні об'єкти за окремими властивостями; − класифікувати математичні об'єкти; − виконувати арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) усним і письмовим способами; − розв'язувати задачі та приклади різними способами; − будувати геометричні фігури; − обчислювати периметр та площу геометричних фігур; − використовувати залежності між величинами під час виконання завдань та розв'язування задач.
Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність учнів з математики мають різнорівневий характер. Ці рівні можна охарактеризувати так: І рівень (початковий) - учень розпізнає математичні об'єкти (приклади, задачі, геометричні фігури, символи) запропоновані вчителем, за допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Відповідь учня фрагментарна. II рівень (середній) - учень може відтворити інформацію, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Частково застосовує свої знання на практиці. Відповідь стисла, учень недостатньо володіє математичним мовленням. III рівень (достатній) - учень знає істотні ознаки математичних понять, зв'язки між ними; застосовує набуті знання в стандартних ситуаціях, використовує їх на практиці, в повсякденному житті; учень достатньо аргументує свої міркування під час розв'язування завдань, відповідь учня повна, правильна, логічна, але допускаються окремі неточності, які дитина може виправити за вказівкою вчителя. IV рівень (високий) - учень вільно орієнтується в завданнях, що вимагають перенесення набутих знань в нові умови, пропонує нові шляхи розв'язку математичних задач, здатен виконувати математичні завдання творчого характеру. Учень вміє аналізувати математичні завдання та знаходити шляхи їх виконання. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, з елементами власного судження.
Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки. До грубих помилок належать: − обчислювальні помилки в прикладах і задачах у випадках, коли мета завдання - перевірка обчислювальних вмінь та навичок; − помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій; − неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії; − незакінчене розв'язання задачі чи прикладу; − невиконане завдання (не приступив до його виконання); − незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання; − невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам; − невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання. Негрубими помилками є: − нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами; − неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі; − неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі; − неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням; − не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення; − помилки у записах математичних термінів, символів; − неправильні обчислення у випадках, коли мета завдання не пов'язана з перевіркою обчислювальних вмінь та навичок; − відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді. Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.
Основними видами перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики є поточна, тематична і підсумкова перевірки. Знання, уміння і навички учнів з математики оцінюють за результатами усного опитування, поточних, тематичних і підсумкових письмових робіт.
|