Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Рівні навчальних досягнень учнів
Конкретизація рівнів навчальних досягнень учнів здійснюється вчителем за програмами. Наприклад, з теми “Твій рідний край”на початковому рівні учень 1 класу називає, який будинок найстаріший (з чого побудований, його призначення тощо) на його вулиці (в селі), а учень 2 класу на цьому рівні розкриває походження назви конкретного населеного пункту (району міста) тощо. З теми “Природа навколо нас” учень 1 класу на достатньому рівні доводить, що навколо нас є повітря через постановку елеметарних дослідів; називає рослини, якими прикрашали садиби, лікувалися в давнину; допомагає птахам узимку; спостерігає за змінами в природі, а учень другого класу визначає істотні ознаки кожної пори року; встановлює причини змін у природі; впродовж року спостерігає за природою і сільськогосподарською діяльністю людини; про зміни в житті рослин восени (взимку, навесні) ілюструє прикладами рослин найближчого оточення; за окремими народними прикметами завбачує погоду, наприклад, за поведінкою горобчика взимку тощо. Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є – усне опитування, виконання письмових і практичних завдань. За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків. Учитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, уміння застосовувати знання, послідовність викладу і культуру мовлення. Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді власними спостереженнями, висновками з проведених дослідів, користувалися наочними посібниками тощо. Важливо, щоб діти, відповідаючи, демонстрували розуміння зв’язків між окремими природними явищами й подіями суспільного оточення, могли виділити істотні ознаки виучуваних об’єктів, встановлювати об’єктивні звязки й залежності. Письмову перевірку можна практикувати для виявлення вміння учнів застосовувати й узагальнювати знання, відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати спостережувані явища, зіставляти, робити висновки. Відповідні завдання учні виконують тільки в зошиті з друкованою основою; вимагати від них тривалих записів не слід (5-7 хв). Вимоги щодо оформлення записів аналогічні до ведення зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряють. Результати оцінювання за правильність і акуратність записів виставляють у журнал два рази на семестр. Результати спостережень за змінами в природі та працею людей учні фіксують як у класних, так і в індивідуальних “Календариках природи” під керівництвом учителя. Записи в класних “Календариках” роблять шоденно (орієнтуючись на програмові вимоги), а в індивідуальних – тільки в день проведення уроку. Для позначення предметів і явищ використовують умовні знаки, подані в зошиті з друкованою основою. Практичні завдання дають змогу перевіряти вміння дітей реалізувати набуті знання, застосовувати дослідницькі прийоми роботи. За змістом і призначенням практичні завдання різноманітні. Наприклад, за темою “Про тебе самого” разом з дорослими скласти історію походження свого імені; піклуватися про свій зовнішній вигляд; дотримуватися режиму дня, правил особистої гігієни, правил гри тощо; за темою “Рід, родина, рідня” навести порядок на робочому місті, в ігровому куточку, правильно застелити ліжко, помити посуд, полити кімнатні квіти; виготовити м’яку, паперову чи з природного матеріалу іграшку; доглянути менших, хворих; за темою “Людина серед людей” записати слова ввічливості, які прозвучали в дитячих телевізійних програмах; додержувати правил культурного поводження в громадських місцях; за темою “Природа навколо нас” поставити дослід про залежність росту рослин від сонячного світла; виготовити нескладну годівничку, простежити, які птахи злітаються до неї, заготовити корм для птахів; вести календарик спостережень; за темою “Твій рідний край” простежити, за результатами праці людей різних професій, які тобі зустрілися по дорозі до школи; дізнатися, чому так назвали вулицю, місто (село); дібрати пісні, легенди, перекази про рідний край; за темою “Твоя країна – Україна” брати участь у державних, релігійних, народних святах; дібрати пісні, вірші про Україну, легенди про походження Києва. Добираючи запитання й завдання для перевірки, вчитель враховує програмові вимоги, життєвий досвід учнів, спрямування методичного апарата підручника, а також призначення різних вправ. Вони можуть бути розраховані на відтворення матеріалу, використання прийомів порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікації, доведення тощо). Можливі як індивідуальна, так і групова й фронтальна форми опитування, поєднання усного і письмового видів перевірки знань, використання ігрових ситуацій, розв’язання ситуативних завдань, їх драматизація. У 1-2 класах використовується словесне оцінювання і визначаються лише рівні засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок школярів (початковий, середній, достатній, високий). Словесне оцінювання здійснюється під час поточної перевірки, а рівні засвоєння знань та сформованості умінь і навичок визначаються під час тематичної перевірки. Поточна перевірка проводиться на всіх етапах процесу навчання. Така перевірка дає можливість учителю з’ясувати сформованість в учнів знань, умінь, навичок (своєчасно підготуватися до уроку, дібрати обладнання для уроку; включитися в роботу після вказівки вчителя; спільно працювати в парі, невеликій групі, в колективі; доводити до кінця розпочату справу, виконувати завдання, долати перешкоди; дотримувати правил поведінки учня, режиму дня, постави під час письма, читання тощо) відповідно до сформульованої мети кожного етапу; вміння учнями аналізувати, порівнювати об’єкти, виділяти в них істотні ознаки, встановлювати попередні зв’язки між виучуваними об’єктами, що сприяє осмисленому і міцному запам’ятовуванню навчального матеріалу; перевірити усвідомленість і правильність виконання кожної пізнавальної і практичної дії учнем. За такої перевірки з’ясовуються індивідуальні досягнення кожного учня: знання фактичного матеріалу, сформованість уявлень, уміння будувати відповідь у логічній послідовності, словниковий запас, знання та дотримання моральних правил тощо. Під час поточної перевірки вчитель має змогу коригувати відповіді дітей, фіксувати помилки, яких вони припустилися, виявити труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. Учні ж усвідомлюють, як вони, крок за кроком, засвоюють навчальний матеріал, уміють орієнтуватися у життєвому просторі тощо. Тематична перевірка здійснюється чотири рази на рік (два рази у першому семестрі та два рази – у другому). Під час тематичної перевірки знання учнів розширюються, уточнюються, удосконалюються, систематизуються, узагальнюються; встановлюються взаємозв’язки між елементами знань (фактами, уявленнями). Тематична перевірка уможливлює ширше використання учнями результатів безпосередніх спостережень за природними і суспільними об’єктами, дослідів, практичних робіт, одержаних відомостей з різних джерел. Тематична перевірка дозволяє вчителю одержати узагальнену інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу; вивчити прогалини й досягнення в знаннях учнів, виявити типові помилки та утруднення учнів у засвоєнні навчального матеріалу, з’ясувати їх причини; з’ясувати рівень сформованості вмінь конкретизувати й узагальнювати навчальний матеріал, пізнавальних умінь (виділяти істотні ознаки об’єктів, здійснювати аналіз, синтез, порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо) та практичних умінь і навичок; з’ясувати рівень самостійності відтворення учнями інформації (самостійно, за допомогою плану, опорних слів, аналогією тощо); вміння користуватися навчальним приладдям, обладнанням для проведення дослідів, виконання практичних робіт; аналізувати й обгрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки. Тематична перевірка здійснюється в усній і письмовій формі. Письмові завдання мають бути невеликими за обсягом. Тому доцільно використовувати короткочасні самостійні роботи (до 10 хв). Завдання для тематичної перевірки мають різний характер: - вибрати правильну відповідь з кількох запропонованих, позначивши її знаком “+” чи обвести кружечком; - виконати схематичний малюнок; - вставити пропущене слово в реченні; - підкреслити назву того чи іншого об’єкта; - пронумерувати порядок дій у завданні; - позначити умовними знаками певні об’єкти тощо. Тематична перевірка (1-2 клас) здійснюється за такими темами: “Про тебе самого”, “Ти серед людей”, “Різноманітність природи”, “Де ти живеш”.
|