Розділ І. Теоретичні питання розвитку та формування логічного мислення

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ…………………………………………………………8

1.1 Логіка як наука про мислення………………………………………….8

1.2. Характеристика логічного мислення як психічного процесу……………...13

1.3. Специфіка мислення школярів юнацького віку……………………23

РОЗДІЛ ІІ. НЕСТАНДАРТНА ЗАДАЧА ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ…………………………………………30

2.1. Поняття задачі, класифікація задач, вправи, запитання…………..30

2.2. Формування та розвиток логічного мислення старшокласників засобом нестандартних задач……………………………………………………42

2.3. Роль однієї задачі розв’язаної різними способами у формувані логічного мислення учнів………………………………………………………….52

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….64

ДОДАТКИ…………………………………………………………………74

ВСТУП

Актуальність теми. Постійний бурхливий розвиток науки, який відбувається в світі, підвищує вимоги до рівня освіти й виховання кожної окремої людини. У цих умовах стає все більш необхідним й актуальним формування у людей творчого підходу, активної життєвої позиції. Уміння людини творчо мислити відіграє величезну роль не тільки в пізнанні людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, але й у її моральному й естетичному вихованні. Тільки людина, що активно, критично мислить, може об’єктивно оцінити події, зробити правильні висновки, досягти успіху в різноманітних сферах діяльності. У зв’язку з цим одним з основних завдань, що стоять перед сучасною школою, є завдання навчити учнів самостійно мислити, виховання активного ставлення до здобування знань, розвиток їх інтелектуальних і творчих здібностей.

«Школа повинна учити мислити» така суть стратегії, що визначає дослідження вчених різних країн. Особливої актуальності дане завдання набуває в Україні в умовах необхідності реформування системи освіти у відповідності до нових суспільних вимог, що знайшло відображення в ряді державних документів: Конституції України, Законі України «Про освіту» (1996 рік), Законі України «Про загальну середню освіту» (1999 рік), Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) (1994 рік) та Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2002 рік) [35, 49, 50].

Школа має закласти основи формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного, критичного мислення. Важливим компонентом умінь людини є уміння розв’язувати завдання, які виникають у професійній діяльності та повсякденному житті. Вони можуть бути як нестандартні, так і шаблонні, а для їх вирішення необхідні сформовані уміння підкорятися законам логіки, орієнтуватися на суттєві ознаки об’єктів і явищ, будувати гіпотези і робити висновки із посилань, обґрунтовувати і доводити судження, тобто необхідне розвинене логічне мислення.

Серед основних стратегічних завдань і напрямів розвитку національної системи освіти є гуманізація і гуманітаризація освіти, визнання головною цінністю індивідуальності учня, особистісна орієнтація процесу навчання, його продуктивний характер, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей учня, необхідність виховання активної, духовно багатої особистості. Основним для особистості є розвиток її здібностей, обдарувань, розкриття потенційних можливостей і творчих інтересів. У цих умовах особливої актуальності набуває дослідження формування логічного мислення учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Питання розвитку мислення учнів завжди знаходилось в центрі уваги психологів: П. П. Блонський, А. В. Брушлінський, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, О. К. Дусавицький, Я. А. Пономарьов, С. Л. Рубінштейн; і педагогів: Л. В. Занков, І. Я. Лернер, В. Ф. Паламарчук, М. М. Скаткин, В. О. Сухомлинський.

Дослідження таких вчених, як О. А. Івіна, П. В. Копніна, Н. О.Подгорецької, М. М. Шардакова присвячені окремим аспектам засвоєння знань шляхом міркувань, умовиводів.

Характеристика логічних понять розглядається в наукових працях З. І. Калмикової, Н. І. Кондакова, Г. С. Костюка, Ж. Піаже, К. Д. Ушинського.
У дослідженнях Є. М. Кабанової-Меллєр, Н. О. Менчинської, В. І. Решетникова, Н. Ф. Тализіної, А. В. Усової розкрита суть проблеми формування прийомів розумової, в тому числі логічної, діяльності.

Формування логічних умінь деякі дослідники пов’язували безпосередньо з розвитком пізнавального інтересу до математики Б. Г. Друзь, М. В. Богданович, О. С. Дубінчук, з формуванням логічної культури О. Д. Гетманова, І. Ф. Тесленко, із застосуванням системи диференційованого підходу в навчальному процесі І. Е. Унт, І. М. Осмоловская, з використанням спеціально підібраної системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням В. І. Загвязинський, І. Я. Лернер.

Проблема врахування індивідуально-психологічних особливостей у процесі організації навчальної діяльності школярів, урахування їхнього рівня підготовки й типу мислення знайшла відображення в роботах Ш. О. Амонашвілі, Ю. К. Бабанського, І. С. Кона, Т. М. Овчинникової.

Пошуку шляхів розвитку логічного мислення учнів, вивченню впливу особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності на формування логічних умінь присвячені роботи Л. І. Воробйової, В. Ф. Курбело, Г. Ю. Лаврешиної, Н. Г. Мартинюк, Т. С. Михайлович, В. Н. Осинської, Л. В. Туріщевої, О. І. Федоренко.

Проведені дослідження дають змогу стверджувати правомірність і можливість формування логічного мислення учнів у процесі навчання під впливом особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності.
Однак аналіз досвіду вчителів свідчить про наявність протиріч між необхідним рівнем логічних умінь і рівнем їх сформованості; необхідністю творчого підходу до застосування логічних умінь і формалізмом у вивченні навчального матеріалу; наявністю індивідуальних особливостей у навчальній діяльності кожної дитини та традиційною системою викладання; необхідністю створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня та переважно репродуктивним характером навчання.

Розглянуті протиріччя потребують розв’язання шляхом виявлення причин низького рівня розвитку логічного мислення учнів та пошуком можливостей спеціальної організації навчального процесу для їхнього усунення.

Формування мислення учня, розвиток та удосконалення усіх якостей його розуму органічно пов’язано з вихованням активної життєвої позиції. Навчання, яке зводиться в основному до передачі знань шляхом завантаження пам’яті учнів, не спрямовує їх до творчої праці і навіть не формує у них такої потреби, що, у свою чергу, не сприяє формуванню свідомого ставлення до життя. Правильна організація вихідних даних та прийоми логічної обробки дають змогу отримати нові вивідні знання. Однак формально-логічні закони мають однобічний характер, тому що не охоплюють весь пізнавальний процес, а лише його окремі сторони, такі, як визначеність, логічна несуперечливість висновків. Знання прийомів логічної обробки є необхідним, але ж не завжди достатнім для здобування нових знань учнів, формування їхнього світогляду та творчого підходу до вирішення життєвих питань.

Розкриття потенційних можливостей особистості та формування процесу мислення на цій основі в наш час набувають великої значущості й актуальності. Практичний інтерес до цієї проблеми в умовах реформування вітчизняної освіти сумніву не підлягає. Саме тому наша праця присвячена розвитку логічного мислення учнів в умовах спеціально організованого особистісно орієнтованого навчання (на прикладі вивчення математики в 10 – 11 класах).

Об’єкт дослідження – процес навчання математики учнів загальноосвітньої школи.

Предметом дослідження є розвиток та формування логічного мислення на уроках математики.

Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні дидактичних засобів розвитку логічного мислення в навчанні математики учнів старшої школи.

Мета та гіпотеза дослідження передбачають виконання таких конкретних завдань:

1. Проаналізувати розуміння поняття «мислення» психолого-педагогічній літературі;

2. розкрити сутність поняття «логічне мислення» на основі вивчення наукової літератури та практичного досвіду.

3. Встановити найважливіші критерії розвитку та формування логічного мислення у школярів юнацького віку.

4. Розробити систему завдань, конспекти уроків для 10 та 11 класів за темою дослідження.

Методи дослідження. Теоретичні – системний аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, моделювання педагогічних процесів.

Емпіричні спостереження – бесіди з вчителями і викладачами, вивчення та узагальнення досвіду вчителів математики.

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено об’єкт і предмет дослідження; зазначена мета, поставлено завдання.

У першому розділі розглянуто логіку як науку про мислення, ступені логічних форм мислення. Наведено характеристику мислення як психічного процесу. Розкрито особливості розвитку та формування логічного мислення старшокласників

У другому розділі розкрито поняття задачі, вправи, завдання. Подана класифікація задач. Розглянуті нестандартні задачі як основні фактори розвитку та формування логічного мислення дітей. Представлено практичні напрацювання з теми дослідження.

У висновках представлені основні результати роботи та описано важливість вивчення цієї теми для інтелектуального розвитку учнів та покращення ефективності навчального процесу.

У додатках представлені конспекти уроків та системи вправ з розвитку логічного мислення засобами нестандартних задач для 10 та 11 класів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповнялися та обґрунтовувалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця» (Суми, 2015) та студентській науковій конференції (Суми, 2016) [117, 118].

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ