Сорт Днів після сходів Дата

Пріекульська рання 52—62 15—30.06

Воротинська рання 52—65 19.06.— 1.07.

Вармас 55- 65 18.06- 2.07.

Незабудка 54—66 19.06.-2.07

Іскра ' 56—66 17.06.—3.07.

Бородянська 58—67 20.06.—6.07.

Пригожа 2 57—66 19.06.—4.07.

У південних областях Укр ш бульби починають утворю­ватися на 10—12 днів раї...-. ніж на Поліссі.

На півдні республіки можна одержати добрий урожай названих сортів у другій половині травня, якщо садивні буль­би пророщувати на світлі у приміщеннях протягом 25—30 днів або 25—30 днів на світлі та додатково 6 —7 днів у воло­гих живильних середовищах і висадити їх у грунт відразу після того, як мине загроза заморозків.

За таких самих умов у центральних областях урожай дозріє у другій половині червня. Якщо висадити картоплю дещо пізніше — одночасно із сівбою ранніх ярих культур, то обирання бульб можна буде розпочати лише в кінці червня.

Таким чином, одержання раннього товарного врожаю щлежить від сорту та грунтово-кліматичних умов його виро­щування.

Чи залежить урожай бульб від сили розвитку картоп­линня? Силу росту кущів обумовлюють сорт, вологість грунту і повітря, родючість, удобрення грунту, ступінь освітлення, величина садивних бульб. За доброго догляду кущі дося­гають значно більших розмірів, ніж ті, за якими не догляда­ють. Існує взаємозв'язок між розвитком картоплиння і кіль­кістю бульб у кущі. Науковці та практики-картоплярі вва­жають, що між масою надземної частини (стебла) картоплі і масою бульб існує певне співвідношення, яке становить 1: 3. Це означає, що на одну частку маси картоплиння припа­дає три частки маси бульб.

Однак, щоб одержати високий урожай, такого співвідно­шення дотримувати не варто. Високий урожай бульб потре­бує і доброго розвитку надземних органів. Скажімо, щоб одержати з одного куща 700—800 г бульб, маса картоплиння повинна становити 500—600 г, тобто співвідношення їх становить 1: 1, 5. За ще вищих урожаїв бульб воно може становити 1: 1, тобто на 1 кг бульб потрібно мати 1 кг зеленої маси.

Звідси виходить, що високий урожай бульб можна одер­жати, якщо створити умови для достатнього розвитку кущів. Але сильні кущі потребують високого забезпечення пожив­ними речовинами і вологою. Навіть короткочасне відхилення від оптимальної вологості призведе до зниження врожаю.

Ми вже знаємо, що чим крупніша садивна бульба, тим більше розвивається стебел у кущі, і, навпаки, чим дрібніші бульби, тим менше стебел, але більша їх облистяність. Отже, розміри кущів залежать від маси садивних бульб і це дає нам можливість формувати потрібні куші.

Сила росту кущів залежить також від умов вирощування. Насамперед, від площі живлення: чим вона більша, тим силь­ніше буде гілкування, крупніші листки, більші кущі. Важливу роль відіграють дози мінеральних добрив. За великих доз

азоту стебла будуть сильними, але такі рослини передчасно виляжуть, запізняться з достиганням, бони витратять багато поживних речовин на розвиток наземних органів, а врожай буде низьким, бульби дрібними.

Розвиток кущів повинен бути гаким, щоб повністю вико­ристати запаси вологи і поживних речовин у грунті та сфор­мувати високий урожай бульб стандартною розміру.

Від чого залежить кількість бульб у кущі? Кут картоплі слід розглядати як сукупність дочірніх рослим, пов'язаних між собою походженням від однієї материнської бульби. З подальшим ростом і розвитком рослин взаємозв'язок між окремими дочірніми стеблами-рослннами в куші ослаб­люється. Кожне стебло стає сауосгійною рослиною з власною кореневою системою, утворює свої столони й формує бульби нового врожаю.

Кількість бульб та їх розміри залежать від кількості сте­бел у кущі. Між кількістю стебел і бульб виявлена пряма залежність, гобто більшій кількості стебел відповідає більша кількість буЛьб. Отже, із збільшенням кількості стебел у кущі зростає і його врожайність. Однак максимальної врожайності досягають за визначеної для певної маси бульби кількості стебел. Так, у сорту Гатчинська найбільше бульб масою ЗО— 50 г при 2—З" стеблах, масою 80--100 г — при 4—6 стеблах.

Кількість бульб у кущі — також сортова ознака. Є сорти, які утворюють багато дрібних бульб (Поліська рожева), інші, навпаки, мало бульб, але крупних (Темп).

Який темп росту бульб? Через І0—12 днів після з'явлення сходів формуються перші столони, на яких починають утво­рюватися бульби. Помітний приріст їх маси збігається з по­явою на стеблах бутонів, але реальний урожай бульб 2—3 кг з 10 м ² у ранніх сортів, 1 —2 кг — у середньостиглих нагро­маджується в третю п'ятиденну після появи перших бутонів. У першу п'ятиденну після початку цвітіння приріст бульб ранніх сортів вже становить 3—4 кг, середньостиглих — 2—3 кг з 10 м ². Якщо забезпечений задовільний догляд і створюються оптимальні метеорологічні умови, такий при­ріст урожаю за п'ятиденну може підтримуватися протягом усього вегетаційного періоду до відмирання картоплиння. У найсприятливіших умовах в окремі дні приріст урожаю може досягати 0, 1 кг з 1 м '\ або 20—25 г на кущ.

Завдання картопляра полягає в тому, щоб якомога довше підтримати активне бульбоутворення.

Щоб зберегти листковий апарат в активному стані, треба підживити рослини некореневим способом, запобігти уражен­ню їх хворобами і шкідниками. Через кожні 10 днів слід картоплю поливати з розрахунку 300—400 л води на 10 м ~,

,! через 1 --2 дні після поливу глибоко розпушувати міжряддя, щоб забезпечити доступ повітря і: зону залягати основної.;, д п бульб та коренів.

Чи шкідливе скошування надмірно розвинутого картоп­линня? Якщо відповідати на це запитання прямо, то треба; аіи стверджувальну відповідь. Так! Скошування занадто розвинутих стебел на шкоду рослині. Чому сам»? Насам-'З'ред. попа марно витратила на йото утворення велику кіль­кість поживних речовин, по-друге, після скошування ні речовини будуть витрачалися на відновлення вегетативних органів і в кінцевому рахунку буде втрачено час для одержан­ня раннього врожаю, бо вегетація рослини переноситься ма пізнішим період, колі! ще існує небезпека ураження ї'< хворобами і шкідниками.

Отже, відбором садивних бульб відповідного розміру, площі живлення, доз азотних добрив і норм зрошення слід домагатися одержання нормально розвинутих кущів, щоб умикнути потреби у скошуванні картоплиння.

Якіио все-таки на ватній ділянці кущі надмірно розвинуті, -жирують», не утворюють бульб, треба зробити спробу при­пинити ріст, посиливши бульбоутворення: внести одночасно з глибоким розпушуванням грунту шзндкопозчиині фосфорні і калійні добрива, попіл. Після чого підгорнути куші. Наступ­ний захід —- надламування або перекручування частини стебел. Що це дає? При цьому поживні речовини від стебел і листків спрямовуються до бульби. І, нарешті, коли ці заходи не дають бажаних результатів, тоді скошуйте картоплиння на висоті 20—25 см.лле гаятися не можна.

Як захистити рослини під пізніх заморозків? Прагнення одержати якомога ранній урожай бульб спонукає вас до раннього садіння картоплі. Але тут виникає побоювання, що вона може бути пошкоджена пізніми заморозками. Проте навіть без довгострокового прогнозу погоди можна самостій­но визначити строк садіння бульб, виходячи з таких відо­мостей. Бульби витримують зниження температури до —1, 4 °С, а вкриті шаром грунту до —3—5 °С. Хай вас не лякає сніг і низька температура. При шарі снігу 10 см посіви картоплі витримують тимчасове зниження температури па­ніть до —20 ^СС. Отже, висадженим бульбам заморозки нестрашні. Ллє картоплиння гине при —1, 5—1, 7 °С. Тому зниження температури до цього рівня може призвести до іагибелі стебел, якщо не вжити певних заходів. Насам­перед, необхідне) стежити за прогнозом погоди і, якщо перед­бачаються заморозки, потрібно заготувати каркаси або вбит.и і іомпчики і натягнути над рослинами поліетиленову плівку, а краї її присипати землею: підгорнути рослини: присипали

\^^^|

перегноєм, торфом або соломою; добре полити ділянку водою; поставити димові шашки або запалити вологе сміття, листя, солому, гній; накрити рослини ковпачками з газет, паперу, скляними банками тощо.

Після закінчення заморозків треба звільнити рослини від вкриття, щоб не допустити пожовтіння листя і стебел.

Якщо ж не вдалося запобігти пошкодженню картоплин­ня, це ще не біда. Картопля мас чудову здатність віднов­лювати вегетативні органи — стебла і листя. Але тоді врожай достигне на два тижні пізніше і буде досить високим.

Отже, садіть картоплю рано і не бійтесь заморозків!

Окремі сорти не цвітуть і не утворюють ягід. Чи впливає це на врожайність? Утворення бутонів, квіток і ягід значною мірою залежить від тривалості освітлення. В умовах корот­кого дня здатність рослин до цвітіння незначна або зовсім відсутня. Якщо штучно подовжити тривалість дня, у деяких сортів можна викликати цвітіння й утворення ягід.

Дослідженнями доведено, що на формування бульб і цві­тіння, які відбуваються одночасно, витрачаються одні і ті самі поживні речовини. Оскільки людину цікавили бульби, а не ягоди, то відбір вона вела за першою ознакою, тобто за бульбоутворенням. Таким чином, були відібрані форми, які мало або й зовсім не цвіли. У них усі поживні речовини витра­чалися на формування бульб. Але це не означає, що вони зовсім не здатні до цвітіння. Якщо зменшити відтік поживних речовин у бульби, постіііно зривати столони, то можна штучно викликати утворення квіток і ягід. Таку роботу проводять селекціонери.

Городники вирощують картоплю заради бульб, тому їх не повинно цікавити цвітіння, тим більше, що на нього росли­на витрачає поживні речовини, які можуть бути використані на бульбоутворення.

— Але деяким картоплярам подобається квітуча ділянка, приємний запах квітів. Якщо вирощують кілька сортів, з різ­ним кольором квіток, то город виглядає досить мальовничо. З історії відомо, що спочатку картоплю в Європі вирощували як квіткову рослину, її квіти чоловіки чіпляли у петлицю, а жінки — у зачіску. Минув час, люди почали вирощувати картоплю заради смачних бульб. Але хто бажає, може під­бирати для вирощування сорти, які дають добрий урожай бульб і гарно цвітуть. До таких належать сорти Прієкульська рання, Харківська рання та інші.

■ Якщо на вашому городі картопля не цвіте, не засмучуй­тесь, врожай від цього не бчде меншим.... Дехто обриває бутони і квітки на кущах. Як це впливає на врожайність? Коли куші відцвітають і утворюються ягоди,

.38

ріст стебел припиняється. Поступово жовтіє листя, а потім і стебла. Картопля — не виняток, а навпаки, підтвердження загальнобіологічної закономірності. Таке відбувається у пшениці, гороху чи огірка.

Візьміть для прикладу огірок. Якщо постійно не зривати плоди, вони достигають, а рослина жовтіє і відмирає. Систе­матично зриваючи плоди, ми подовжуємо життя рослини, вона довго залишається зеленою, цвіте і утворює плоди. Тобто, вона прагне залишити після себе потомство, щоб не пропав її рід.

У картоплі це не так виразно видно, але й в неї обривання бутонів, квіток і ягід дещо подовжить життя рослини. Крім того, заощаджуватимуться поживні речовини, які витрача­тимуться на формування бульб.

Чому іноді з'являються сходи картоплі на минулорічній ділянці? Восени бульби замерзають при температурі —1 — 2 °С, що пов'язано, передусім, з високим вмістом у них води (70—80 %). Але якщо бульби охолоджувати поступово, в них частина крохмалю перетворюється у легкорозчинні сахари, вміст яких може досягати 7—8 %. У такому стані бульби здатні витримувати значно нижчі температури. Зали­шаються бульби на глибині 15—20 см. У теплі зими при достатньому сніговому покриві на цій глибині температура буває вище 0 °С або дещо нижче. За таких умов бульби добре зберігаються і навесні дають сходи. Але з такої глибини паростки змушені довго пробиватися на денну поверхню і сходи бувають ослаблені, стебла ростуть надто повільно. Несприятливий і повітряний режим у зоні бульбоутворення. Тому рослини з «падалиці» нездатні сформувати повноцін­ний урожай бульб. Такі рослини створюють кормову базу для колорадського жука, є джерелом поширення фітофто­розу. У разі з'явлення сходів залишених з осені бульб їх треба видаляти.

> ь. Чи впливає забарвлення стебел і квіток на врожай бульб та їх якість? Від забарвлення стебел і квіток ні врожай, ні смак бульб не залежать. Але забарвлення окремих органів є сортовою ознакою, а кожен сорт має відповідні потенціаль­ні можливості як за продуктивністю, так і за якістю про­дукції. Виходячи з цих міркувань, забарвлення органів рослини пов'язане з урожаєм і його якістю.

Важливою ознакою стебла є пігментація. У деяких сортів вона суцільна, для них характерне антоціннове забарвлення всього стебла, в інших вона крапчаста, бо пігмент антоціан розподілений на стеблі нерівномірно: його більше у пазухах листків та біля основи листка. Інші сорти мають часто зелене забарвлення.

Найбільш характерна сортова ознака -- забарвлення віночка квітки. Воно буває суцільним або строкатим, В одних сортів він білий! Пріекудьська рання) або червочо-фіс-лето вин іОгоньок) чи сппьо-фюлетовіій (Теми). рідше синій (Ло-шицька). Важлива ознака також колір пиляків. Вони бу­вають оранжеві, жовті і жовіо-зєлєиі.

О; же, сорте притаманні, з одного боку, певне забарвлення стебел і квіток, з другого — продуктивність і якість продукції. По забарвленню стебел і квіток можна визначити сорт і зробити прогноз на врожайність та якість бульб.

Чому утворюються бульби на стеблах? іноді в період ве­гетації рослин \ пазухах їх листків утворюються бульбочки, які на світлі зеленіють і не мають ніякої господарської цін­ності. Багато дослідників вивчали це явище, але не дійшли певної думки. Одні схиляються до того, що воно ідентичне з'явленню бульбочок на паростках бульб, зумовленому біохімічними процесами, в результаті яких підвищується концентрація речовин внаслідок втрати бульбою води під час зберігання, особливо від частого обламування паростків,

інші доводять, що бульбоутворення пов'язане з дією спе­ціального гормона, який за певних умов може утворюватись і в надземних органах. Ряд дослідників пов'язують появу гормона в листках і стеблах з дією високих або низьких температур, нагромадженням поживних речовин і води після посухи і відновленням росту бульб після їх достигання, коли частина поживних речовин не встигає відкластися у бульби.

Бульбочки можуть з'являтися на стеблах у тому разі, коли вони надламані, що утруднює відтік з них поживних речовин. Таке явище спостерігається, якщо рослини уражені ризоктоніозом.

Таким чином, утворення бульб на стеблах с наслідком складних біохімічних і фізіологічних процесів у рослині за певних умов вирощування. Практичного значення це не має. — Від чого утворюються на бульбах нарости? Коли після посушливого періоду настає дощова погода і в грунті ство­рюється надлишок вологи, вже сформовані бульби віднов­люють ріст. Вони видовжуються або розгалужуються на кінці, протилежному пуповинному, з утворенням діток або без них, часто з перетяжками. Ці новоутворення як більш молоді містять менше крохмалю, більше води, вкриті моло­дою шкіркою, що легко здирається. Внаслідок цього такі бульби гірше зберігаються, а при очищенні їх буває більше відходів. Формування повторних бульб залежить від строку достигання сортів, частіше таке явище трапляється у се-редньо- і пізньостиглих сортів. _ Чи залежить якість бульб від погоди? Звичайно, умови

■.•уочпнп склад і кулінарно-смакові якості, і ак вміст у будь-і.іч вуглеводів та протеїну збільшаться по зонах в-прощу. '.анчя з напрямку' з півночі за південь, бо нагромадженая

: '■ -.аЛеЖИТЬ ПІД КІЛЬКОСТІ РЧаДІВ, Ті. М Гіерат '. ЗИ ГРУНТУ і повіт­ря, а найбільше від рівня сонячної інсоляції, тобто від кі.ть--•.чті сонячних днів за вегетацію Чим їх більше, тим вище

" ■ '•бет- сухої ПСЧОВННИ. У Дощову " ВВОДУ і В ПОХМУрі ДНІ ПІД-

ли-.ься активність фотосинтезу в листках, особливо нижніх

Д^! \ СІВ.

Отже, у похмуру погоду формуються бульби.; низьким змістом крохмалю і взагалі сухих речовин/За даними науко­вих установ, у дощові роки бульби нагромаджують сухих речовин на 3 %. крохмалю --- на 1, 5 -2. вітаміну С - на '■ ■ - 5 мі' % менше, ніж є роки з оптимальним зволоженням. Картопля, впрошена у перезволоженому ірчтіті, гірше збері­гається і дає у 1, 5—2 рази більше відходів, ніж вирощена за оптимальних умов.

До речі, у картоплі, вирощуваної під кронами дерез, також ослаблюється фотосинтез. У ньому пазі у бульбах

вміст крохмалю зменшений на о.....1 'зі.

дНегатинно на вміст крохмалю і; бульбах впливають ранні

приморозки. Якщо після посушливого літа настає д.'чноітл

осінь, спостерігається значне зниженне крохуіал ід/тості

бельб, що є наслідком сильного повторного їх росту і ьід'гоку

них частини вуглеводів у бадилля.,;

Якою потенціальною здатністю відзначаються рослини картоплі? -У нашій країні зафіксовані речорін: врожаї будьб — 1331 п/га (Кемеровська обдасть),! 100 (Украдші) д^; І'ЧО ц/га (Білорусія), Це відповідно 13.4 кг, 11.1 і 10, 1 к< ~ ■ • м д Якщо на 1 м * розміщувалось по ■ + рослини, урокам -; одного кхдцз степовив по 2, 5 - іде кг, або 15 — 20 бетьб мзсою по 150- -200.__гхЦУ селищі Кичесво Кпєзо-Свяґоьрдр єького району Київської області у 1987 п, городник І. І- У сен-ко на присадибній ділянці виростив в перерахунку ча! і а е'-Ч) ц картоплі, а маса окремих бульб досягала 1000—1200 г.

До речі, у дослідженнях одержано ше вищі показники. Гак, в Інституті картопляного господарства РРФСР з одного душа накопували по 5—5, 8 кг.; 3 літератури відомо, що в Япо­нії при садінні картоплі у спеціально підготовлені ями з вие-епням місцевих добрив у великих дозах, при багаторазовому підгортанні кущів, підживленні і зрошенні накопували по 20---МО і навіть 100' кг бульб з одного куща.

Іаким чином, потенціальні можливості картопляної рос­лини безмежні. Людина не використовує навіть десятої, а можливо й сотої частки їх. і

Якщо забезпечити картоплю достатньою кількістю пожив­них речовин і волоіи, підібрати відповідний сорт при високій якості садивного матеріалу і ретельному догляді, можна знач­но збільшити продуктивність цієї ч\до-культури.