Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Суспільство. Духовне життя суспільства. Структура суспільної свідомості.
Духовне життя суспільства – це суспільна свідомість, а також індивідуальна і позаіндивідуальна свідомість і підсвідомість, колективне несвідоме (тобто програми поведінки, думок). Юнг назвав їх архетипами. Суспільна свідомість складається з думок, відчуттів, настрою, бажань. Суспільна свідомість складається з 2 рівнів: - Суспільна психологія, яка складається стихійно (в т.ч. мода); - Теоретичний рівень (ідеологія) – виражається в 2 сенсах: система ідей та інтереси певного прошарку населення.
Є ще розподіл суспільної свідомості по горизонталі на форми. Рівні і форми і являють структуру суспільної свідомості. Форми розрізняються по предмету, способу відображення, соціальній функції, особливостях розвитку, а також по ступеню залежності від суспільного буття. Виокремлюють 7 форм суспільної свідомості: - Політична; - Правова; - Мораль; - Художня (естетична); - Релігійна; - Наукова; - Філософська.
Політична форма суспільної свідомості вивчає все, пов’язане з владою – зміну, сутність, розвиток та інше, виражає корінні інтереси великих соціальних груп. Право – сукупність норм поведінки, які захищає і оберігає держава. Мораль – норми поведінки, які виникають природним шляхом, не забезепечуються державою, а охороняються суспільною думкою, авторитетом суспільства. Художня (мистецтво) - духовна діяльність людини у культурі, яка спрямована на проявленя індивідуального духовного життя митця. Релігійна – розподіл світу на природний та надприродний з наявністю трансцедентальної істоти. Філософська – системне знання, яке є проміжним між наукою і релігією. Політична свідомість виникає в античності з метою розуміння таких явищ як держава і влада. Політична ідеологія реалізується в діяльності політичних партій. Основу боротьби за владу складають інтереси різних груп населення. В неї втягуються й інші форми суспільної свідомості – соціально-економічне, духовне життя тощо. Розрізняють політичні ідеї і політичну філософію. Політичні ідеї розвиваються природним шляхом, а політична філософія – це осмислення політичних ідей і переконання (рефлексія) – сприяє взаємозв’язку Ф і політики. Вплив політики на Ф більш практичний. Політична Ф завдячує виникненням Платону, який розвинув вчення про владу та про типи держави. Правосвідомість – уявлення і відношення людей до діючого права, обов’язків, законності і протизаконності. Займає проміжне положення між політичною і моральною свідомістю. Право відноситься до держави не як до об’єкту боротьби за політичну владу, а як до зовнішньої регламентованої сили, яка вимагає безумовного підпорядкування. Належне і справедливе стає державним законом, разом із санкціями. Має потребу підтримки моральності. Закони визначають дії громадянина, а традиції – дії людини. Право – мінімальна моральність, яка юридично закріплена в законах. Право намагається бути в згоді з мораллю. Мораль – сукупність норм поводження, які регулюють поведінку людей. Має різні історичні форми: - Мораль рабовласницького суспільства – відносини „раб – рабовласник” - Мораль Середньовіччя – вищих і нижчих прошарків населення. Виникає поняття лицарської моралі – порядність, дотримання слова, вміння володіти зброєю (в т.ч. і поезією) - Відродження - змінюється відношенння до моралі і до праці. - Капіталізм – прив’язка моралі до фінансів. За М. Вебером етика протестантів була проти прив’язки до матеріальних благ. Краще гідне житя і праця людини, ніж її молитва. - Сучасна мораль. Характерна риса – аномія – відсутність загальноприйнятих норм поведінки. Існують якісні і кількісні ознаки аномії – злочинність, наркоманія та ін. Але збільшується повага до прав людини. Скасування смертної кари.
Релігія виходить з того, що цей світ створений вищим розумом. Існує надприродний світ. Метод релігії – віра.
Лекція 48
|