Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Суспільство і природа⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 26
Це головна складова головного питання Ф про місце людини в світі. Етапи: - Залежність від природи. Багатство засобів існування. - З розвитком засобів виробництва людина починає відчувати владу над природою. Багатство засобів виробництва. - Постіндустріальне суспільство. Домінування сфери послуг. - Інформаційне суспільство (коли більше 50 % населення працює в сфері інформаційного обслуговування – США і Японія). Постає проблема діалогу з природою.
Географічне середовище – частина природи, яка торкається людини і з якою здійснюється обмін речовиною, енергією, інформацією. Сюди входить поверхня Землі (літосфера), атмосфера, гідросфера, біосфера, ноосфера (частина Всесвіту, засвоєна розумом). Географічне середовище змінюється і збіднюється. Концепція географічного детермінізму – така т.з., за якою саме географічне середовище є визначальним фактором розвитку, економіки, складу мислення і дій, менталітету. Демографія – вивчає динаміку і статику народонаселення. 1850 р. – перший мільярд; 1930 р. – 2-й; 1976 р. – 4-й; 1987 р. - 5-й.
Лекція 51
Суспільство вивчають соціальна Ф, соціальна психологія, соціологія, психологія. Дюркгейм: ”Суспільсьво – неіндивідуальна духовна реальність, яка заснована на колективних уявленнях”. Вебер: „Суспільство є продукт соціальної взаємодії людей, які утворюють культуру”. Маркс: „Суспільство – сукупність економічних відносин, які склались історично”. Парсолс: „Суспільство – система відносин між людьми, основу яких складають цінності”. Шилз: 1. Суспільство не є органічною частиною більш великої системи; 2. Шлюби мають бути посередині цієї спільноти; 3. Має територію; 4. Є самоназва і історія; 5. Є система керування; 6. Існує довше середньої тривалості життя людини; 7. В ньому існує загальна система цінностей, норм, законів і правил.
Структуру соціуму визначають 3 види діяльності людей: - праця; - спілкування; - пізнання.
Існує 3 види суспільних відносин: - економічні; - соціально-політичні; - духовно-культурні.
3 функції суспільства: - матеріально-економічна – забезпечує існування і відтворення суспільства; забезпечення соціально-політичних і етичних прав, які гарантують існування людей; духовно-інтелектуальна – науково-естетичний розвиток людей. Погляди на історичний процес 2 типи історичного процесу історії - Маркс – основу розвитку суспільства складають економічні відносини, які складають фундамент суспільства та всі інші відносини над цим базисом. Існує вплив культури та духовності на економіку. Є 5 суспільно-економічних формацій: первинне суспільство, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне. Недоліки: Рабовласницьке було тільки в районі Середземного моря; комуністичний устрій був не всюди. - Деніел Бел:
1. Традиційне; 2. Індустріальне; 3. Постіндустріальне суспільство.
Традиційне суспільство основане на сільському господарстві. Головне багатство – земля. Соціальні інститути – армія і церква. Культура – авторитарна, типова і обов’язкова. Низький темп розвитку, жорсткий соціальний контроль, обмеження свободи, неприйняття інновацій у всіх сферах. Індустріальне – велике машине виробництво, головне багатство – копалини і гроші. Центр – споживання, швидкий ріст матеріального добробуту. Система трипартизму – соціальна стабільність забезпечується власниками, державою і профспілками. Гнучкі соціальні структури, висока соціальна лабільність. Постіндустріальне суспільство – з 60-х рр. XX ст. Переорієнтація економіки від товаровиробництва до сервісу. Домінування наукомістких галузей промисловості (high-tech). Радикальні зміни соціальної структури суспільства. Диференціація по кваліфікації. Розвиток знань про технології. Пріоритетна роль – університет. В економіці - плюралізм форм власності. Протиріччя: - Інтернаціоналізм не долає націю; - НТП погано контрольований і не має соціального спрямування; - Збільшується тривалість життя старших поколінь; - „Рівність” статей.
Інформаційне суспільство – інформаційне обслуговування (в т.ч. ЗМІ і освіти). Виробництво знання є головною галуззю економіки. Основне багатство – інформація.
Другий (цивілізований) підхід до аналізу суспільства. Ознаки цивілізації: - забезпечує комфорт більшості населеня; - надання загальних людських прав більшості населення; - духовно-моральний компонент цивілізації – знання, навички і т.д..
Цивілізації: Єгипетська, Китайська, Давньосемітична (Вавілон, Ассирія, Фінікія, Хаудея), Іранська, Єврейська, Грецька, Римська, Арабська, Германо-Романська, Мексиканська, Перуанська.
4 форми діяльності: релігійна, культурна (теоретична, естетична і технічна), політична і суспільно-економічна. Перші 5 цивілізацій – підготовчі. Перша оформлена цивілізація – Єврейська (релігійна), Грецька (культурна), Римська (політична), Європейська (наукова і промислова), Слов’янська – покликана гармонійно виявити всі 4 форми. Шпенглєр розуміє культуру як окремий організм: Єгипетська, Індійська, Вавілонська, Китайська, Греко-Римська, Візантійсько-Арабська, Західно-Європейська, культура Майя. Гумільов: потреба синтезувати географію, історію та біоенергетичні підходи до історії. Етноси мають енергетичне поле. Сьогодні є 5 цивілізацій: Західно-християнська, Православна християнська цивілізація, Індійська, Китайсько-Конфуціанська, Ісламська.
Лекція 52
|