Відчуття як психічний процес. Походження відчуттів. Види відчуттів.

Відчуття – це сенсорні процеси відображення окремих конкретних властивостей, якостей предметів та явищ дійсності в момент їхньої безпосередньої дії на органи чуття.

Класифікація відчуттів відбувається за кількома ознаками:

1. За наявністю безпосереднього контакту рецептора з подразником, який викликає відчуття, виділяють дистантні і контактні відчуття. Зір, слух, нюх відносяться до дистантних. Ці види відчуттів забезпечують орієнтування в навколишньому середовищі. Смакові, больові, тактильні відчуття - контактні.

2. За розташув. рецепторів: а ) екстероцептивні (від лат. - зовнішній) - відображають якості предметів і явищ навколишнього світу, рецептори знаходяться зовні тіла, до них належать: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні та інші відчуття; б ) інтероцептивні (від лат. - всередині) - рецептори розташовані на внутрішніх органах і відображають їхній стан, до них належать органічні відчуття; в ) пропріоцептивні (від лат. - власний) - рецептори розташовані в рухових апаратах нашого організму, вони дають нам інформацію про рух і положення тіла в просторі. Це кінестезичні та статичні відчуття.

Адекватними називають ті подразники, до сприймання яких певний орган пристосований і які в звичайних умовах його збуджують (світло - для ока).

Неадекватними називають такі подразники, до сприймання яких орган не пристосований (світло - для вуха, механічна дія - для ока).Зорові відчуття. До них належать відчуття світла і кольору.Слухові відчуття. Слух - унікальне джерело життє­во важливої інформації. Аудіальна система сприймає звук сигнал (тембр)

Для нюхових відчуттів не існує первинних запахів, тому класифікація їх ґрунтується на інтроспекції (самоспостереженні) та суб'єктивних відчуттях.Смакові відчуття. Сприймання смаку та запахуШкірні відчуття. Вони є наслідком реагування рецепторів на тиск, дотик, температуру (холод, тепло), біль

Кінестетичні відчуття. Це відчуття руху, положен­ня частин власного тіла і м'язових зусиль.Статичні відчуття. Вони відображають положення тіла у просторі, його рівновагу.

37.Анатомо-фізіол механізми відч. Аналізатор як орган відчуттів(Павлов) Відчуття можуть виникнути лише при безпосередній дії подразника на органи чуття. За своїм походженням вони, як і кожне психічне явище, мають рефлекторний характер. Зоровий деференціює особливості оптичних подразників, слуховий - акустичних. Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає при дії подразника на адекватний йому аналізатор. За І.П. Павловим, аналізатор складається з трьох частин: І) периферичної (рецептора), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес; 2) провідникової; 3) центральної, або мозкової. Дія подразника на рецептор викликає нервовий імпульс. Мозкова частина - вищий відділ аналізатора. Саме тут і виникають відчуття. Чутливість, тобто здатність мати відчуття, в елементарному вияві вроджена і є безумовно-рефлекторною. Отже, фізіологічний механізм відчуттів може бути охарактеризований як механізм умовно-рефлекторної діяльності аналізаторів, що виникає на базі обмеженої кількості безумовних рефлексів.
Наступні види чутливості: - зір як найважливіше джерело інформації, -слух, який розрізняє 3 осн фізичні характерист звуку: інтенс, висоту і тембр. - шкірна чутливість (дотик) включає в себе три різних види відчуттів: тактильні, температурні і больові; -смакові відчуття, що мають чотири основні якості: солодке, кисле, гірке і солоне, хоча їх реальне поєднання незрівнянно ширше; -нюх виділяє за якістю шість основних запахів: фруктовий, квітковий, смолистий, пряний, гнильний, горілий.