Процес оволодіння діяльністю: знання, вміння, навички.

Оволодіння діяльністю - це оволодіння її операційним і мотиваційним аспектами.

У процесі засвоєння діяльності важливу роль віді­грають знання, вміння, навички

Знання — це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід,, її пізнання. Знання та дія тісно переплетені. Знання підіймають діяльність на вищий рівень усвідомл, підвищують упевненість людини в правильності її виконання. Виконання діяльності неможливе без знань.

Крім знань, необхідними компонентами діяльності є вміння та навички.

Уміння — це заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну діяльність. Елементарні вміння — це дії, що виникають на грунті знань у результаті наслідування діям або самост спроб і помилок в обходженні з предметом. Майстерність виникає на підґрунті вже вироблених навичок і широкого кола знань.

Навичка — це удосконалені шляхом багаторазових вправ компоненти умінь, що виявляються в автоматизованому виконанню дій, це дія, сформована шляхом повторення і характеризується високою мірою осягнення і відсутністю по-елементної свідомої регуляції і контролю. Навички є компонентами свідомої діяльності людини, які виконуються повністю автоматично.

Уміння та навички поділяються на кілька типів: рухові, пізнавальні, теоретичні і практичні.

Ще один елемент діяльності — звичка. Від уміння і навичок вона відрізняється тим, що являє собою так званий непродуктивний елемент діяльності. Звичка є негнучкою частиною діяльності, яка виконується людиною механічно і не має свідомої мети або яскраво вираженого продуктивного завершення.

19. Співвідношення змісту понять " людина", " індивід", " суб'єкт", " особистість", " індивідуальність". Людина, як відомо, є об'єктом вивчення психології як науки. У психології людина вивчається в трьох аспектах - як індивід, особистість та індивідуальність.Центральним і найбільш цікавим для психології є вияв людини як особистості, оскільки вона є носієм розвиненої свідомості.Першочергово людина народжується, перебуваючи в статусі індивіда. Індивід є типовим носієм різних видів людської активності, перебуваючи в стані суб'єкта. Поступово індивід стає типовим представником суспільства, яке його сформувало, - особистістю, яка є неповторною, несхожою на інших людей. Це робить її індивідуальністю. Індивід (індивідуум) - це людина як представник біологічного виду Homo sapiens (Людина розумна)Отже, народившись, людина є одиницею свого біологічного виду з відповідними типовими ознаками(прямоходіння, перебув у соціумі)Потрапляючи в соціальне середовище, новонароджений індивід стає суб'єктом взаємодії з іншими людьми та виявляє власну активність, поступово формуючись як особистість. Вже з самого народження у дитини проявляються певні ознаки, що відрізняють її від інших індивідів; поступово з плином її життя ці відмінності розширюються. Отже, людина виявляється ще й як індивідуальність .Індивідуальність - це людина в своїй неповторності, своєрідності та унікальностіПевні ознаки індивідуальності формуються ще до народження дитини і є фізичними та фізіологічними, тоді як інші набуваються поступово з формуванням особистості. Отже індивідуальність має два рівні прояву: індивідний (зовнішність, група крові), особистісний (риси х-ру, здібності)