Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики

В Месоамериці існувало декілька найстародавніших цивілізацій, але найдавніша з них ольмецька, вона датується приблизно 1200 роком до нашої ери. Ареалом розселення оль-меків було узбережжя Мексиканської затоки. Етнолінгвістичний склад їхнього суспільства не визначений.

Розквіт ольмецької цивілізації припадає на XII—X століття до нашої ери. Оль­мецька спадщина істотно вплинула на інші мексиканські цивілізації, особливо на культуру майя.

Деякі дослідники вважають, що цивілізація майя могла виникнути безпосередньо на основі ольмецької після пере­селення її жителів до південних районів. Уже на початку нашої ери з 'явилися перші міста майя: Тікаль, Вашактун та інші.

Основною виробничою діяльністю було підсічно-вогневе земле­робство. Разом з тим провадилася меліорація заболочених місце­востей. Зі свійських тварин майя знали індиків та особливу по­роду собак, яких використовували в їжу. Одним із найважли­віших досягнень майя в духовній культурі було ієрогліфічне письмо, ієрогліфікою написані численні «книги» — манускрипти.

Міста майя перестали існувати на межі ЇХ— X століть нашої ери. Населення цілком або майже цілком покинуло їх. Причини цього остаточно не з'ясовані, хоч деякі вчені пов'язують їх з наступом племен тольтеків.

Теотіуаканську цивілізацію створили на рубежі 1 тисячо­ліття до нашої ери й І тисячоліття нашої ери тольтеки та ацтеки, котрі мешкали в долині Мехіко. В роки розквіту Те-отіуакан за площею дорівнював Римові часів імперії, хоч і поступався кількістю жителів. У наш час від міста лишилися тільки піраміди, які мали культово-релігійний характер. Вони вражають сучасного спостерігача й розміром, і точним розрахунком, і розмахом задумів, і досконалістю виконання. Декоративний мотив, що панував у Теотіуакані, пернатий змій, символ Кецалькоатля — бога й культурного героя.

У VII—VIII століттях нашої ери, в період свого розквіту, теотіуаканська цивілізація була зруйнована «варварами», які прийшли з півночі. В IX столітті в Теотіуакані знову від­новлюються суспільне життя, державна організація, проте творцями цього були нові групи племен — тольтеки.

Сприйнявши багато чого з культури своїх попередників, тольтеки побудували нові міста — Тула, Кукулькан та інші. Особливого розквіту набула Тула, що стала тольтецькою столицею в роки царювання Топільцина, який також звався Кецалькоатль — на честь міфічного героя і бога. Це була надзвичайна особистість. Він рішуче боровся проти люд­ських жертвопринесень, за вдосконалення людини, праце-любство, вірність і чесність, тобто за те, що пізніше дістало назву гуманності.

Ці принципи лягли в основу концепції «тольтекайотль», яка кликала до високого культурного й морального рівня суспільства.

Однією з найменш досліджених цивілізацій Месоамерики є тотонацька, яка займала велику територію з основ­ними центрами на узбережжі Мексиканської затоки. Тото-наки відчували постійний тиск інших стародавніх народів Месоамерики, особливо жителів Теотіуакана.

Найважливіша пам'ятка цивілізації тотонаків — піраміда в Тахіні, який, можливо, був столицею держави. Час роз­квіту цивілізації тотонаків припадає на VII—X століття. Не виключено, що деякі з археологічних пам'яток, котрі вважають теотіуаканськими, насправді є тотонацькими. З цивілізацією тотонаків пов'язано багато оригінальних, типових саме для цієї культури пам'яток: глиняні голівки з усмішкою, високохудожні скульптурні зображення. Щодо піраміди з Тахіна, то вона має характерні риси (наприклад ніші), яких бракує пірамідам Теотіуакана.

На території, яку тепер займає мексиканський штат Оахака, містився центр іще однієї найдавнішої месоамери-канської цивілізації — сапотецької, що починається при­близно з II століття нашої ери. Археологічний матеріал цього періоду, знайдений у найбільшому сапотецькому поселенні Монте-Альбан, свідчить, що він був центром розвинутої культури, котрий відчував водночас значний вплив двох сусідніх цивілізацій — тольтецької і майя. Разом з тим у сапотеків було багато оригінальних елементів культури. Сапотецька цивілізація та її центр Монте-Альбан загинули в IX столітті під тиском навали з півночі.