Семінарське заняття № 3.

тема: Україна в складі Російської і Австро-угорської імперій (ХІХ–поч. ХХ ст.) (2 год.)

1. Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичні процеси в Україні в ХІХ ст.

2. Український національний рух в ХІХ ст.

3. Українські політичні партії та громадські організації у ХІХ– поч. ХХ ст.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте причини кризи феодально-кріпосницької системи.

2. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

3. Яка роль Тараса Шевченка у національному відродженні України?

4. Порівняйте бачення ролі й місця України в документах Кирило-Мефодіївського товариства та декабристів.

5. Охарактеризуйте суспільно-політичний і національний рухи на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст. Діяльність організацій “Руська трійця” і Головна руська Рада.

6. Визначте особливості суспільно-політичного і національного рухів на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

7. Порівняйте особливості капіталізації економіки Наддніпрянської і Західної України.

8. Визначте стратегію і тактику різних політичних сил у революції 1905-1907 рр.

9. Визначте здобутки національного руху в Україні в період демократичної революції 1905-1907 рр.

10. Доведіть, що столипінська аграрна реформа мала найбільший успіх в Україні.

Запитання для самоконтролю знань

1. Охарактеризуйте стан економіки України в першій половині ХІХ ст.

2. Які таємні політичні товариства діяли в Україні? Дайте характеристику декабристського руху в Україні.

3. Чому кріпосне право у Російській імперії було скасовано тільки в 1861 р.? У чому суть цієї реформи? Які її соціально-економічні наслідки для України?

4. Назвіть реформи, які проходили в другій половині ХІХ ст. в Російській імперії.

5. Яким шляхом ішов розвиток капіталізму в Україні?

6. Які чинники зумовили порівняно швидкий розвиток капіталізму в ряді українських губерній Російської імперії в 70–90-х роках ХІХ ст.?

7. Проаналізуйте рівень соціально-економічного і політичного розвитку східних і західних регіонів України в другій половині ХІХ ст. Поясніть відмінності.

8. Хто такі народовці і москвофіли? У чому різниця між ними?

9. Коли і де виникла русько-українська радикальна і Українська соціал-демократична партії? В чому суть їхніх програм? Назвіть діячів цих партій.

10. Назвіть і охарактеризуйте партії, які виникли в результаті активізації революційно-визвольної боротьби.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючи відповідь на перше питання, потрібно враховувати обставини, що склалися в Україні після втрати в ХVІІІ ст. незалежності, коли їй необхідно було пристосовуватися до суспільно-політичних систем у Австро-угорській і Російській імперіях. Потрібно розкрити зміст політичних режимів у Росії та Австро-Угорщині, пояснити, як вони насаджувалися в українських землях, висвітлити руйнівний вплив кріпосництва на розвиток економіки і суспільства, як проводилася політика русифікації – у Наддніпрянській Україні, полонізації – в Східній Галичині, румунізації – в Буковині, мадяризації – в Закарпатті.

Особливої уваги потребує осмислення суспільно-політичних процесів до і після скасування кріпацтва, їх відмінність у різних частинах України – Австрійській і Російській. Необхідно показати зміни в соціальній структурі українського суспільства й у становищі різних його верстов після скасування кріпосництва.

Висвітлюючи друге питання, слід підкреслити, що в обох імперіях українське населення зазнавало жорстокого національного гніту, особливо, з боку російського царату. Однак саме в цих умовах відбувся процес формування української національної свідомості. Потрібно розкрити чинники виникнення й поширення української національної свідомості, конкретні прояви інтересу до вивчення історичного минулого, мови, фольклору і побуту населення Східної і Західної України.

Окремо слід зупинитися на діяльності української інтелігенції у 1840-х роках, політичних поглядах Т.Г. Шевченка, розкрити діяльність і значення Кирило-Мефодіївського товариства, піднесення національного руху в західноукраїнських землях під час революційних подій 1848-1849 рр. в Австрії.

Також необхідно проаналізувати зміст Валуєвського циркуляру (1863 р.) і Емського указу (1876 р.), які обмежували вживання і поширення української мови в Україні. Зверніть увагу, що й після їх видання національний рух в Україні наростав.

Готуючись до висвітлення третього питання, варто, передусім, розкрити зміст поняття “партія”, показати його відмінність від різного роду громадських об’єднань і організацій. Необхідно висвітлити діяльність громад, інших організацій (братство тарасівців, Всеукраїнська загальна організація тощо). На рубежі ХІХ ─ ХХ ст. у Наддніпрянській Україні були створені як місцеві організації всіх основних загальноросійських політичних партій, так і національні партії, що виступали від імені різних соціальних верств населення. Всього в Наддніпрянській Україні було близько 20 партій. Відповідно до програмних цілей і методів боротьби їх можна поділити на три групи: радикальні, помірковані і консервативні. Потрібно класифікувати партії і за їх ставленням до українського національного питання, зокрема, виділити їх типи: національно-радикальні самостійники, помірковані автономісти і російські великодержавники. Приблизно такою ж була система політичних партій і на західноукраїнських землях, тільки тут вона сформувалася трохи раніше під впливом сусідніх країн Західної Європи. Ще в 1890 р. за ініціативою М. Драгоманова й безпосередньої участі І. Франка та М. Павлика була створена Русько-українська радикальна партія, яка через свій неоднорідний склад згодом розкололася й породила Українську соціал-демократичну і Українську націонал-радикальну партії.

Література: 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 28, 29, 31, 32, 33, 46, 47, 52, 54, 64, 65.