Методичні рекомендації до семінарського заняття. Розгляд першого питання доцільно розпочати зі з'ясування причин виникнення козацтва

Розгляд першого питання доцільно розпочати зі з'ясування причин виникнення козацтва. Коли з’явились перші документальні свідчення про козаків? Дайте основні тлумачення терміна “козак”. Із яких соціальних прошарків формувалось козацтво? Кого українські історики називають уходниками, січовиками, реєстровцями? Які соціально-економічні та політичні чинники сприяли активному зростанню козаччини? Покажіть, як поступово козакування, як спосіб життя та рід занять, перетворилось у козацтво як соціальне явище. Що означало слово “Січ”? підберіть до нього синоніми. скільки січей створили козаки?

Докладніше розкажіть про створення січі на острові Хортиця, життя та діяльність легендарного Байди – князя Дмитра Вишневецького. Спираючись на історико-етнографічний матеріал, особливо, працю Дмитра Яворницького, розкажіть про побут, звичаї, мову, релігію козаків. Використовуючи нові історичні джерела, вивчіть адміністративний та судовий устрій Січі, її військову організацію, дипломатію. Покажіть, яким чином козацтво впливало на внутрішню політику Речі Посполитої та міжнародну політику Центрально-Східної Європи. (Особливу увагу приділіть періоду гетьманування П. Конашевича-Сагайдачного). Поясніть значення терміна “Козацько-християнська республіка”. Розкрийте його зміст.

У чому полягає історичне значення першої козацької держави?

При вивченні другого питання акцентуйте увагу на тому, що формування Української гетьманської держави в період національно-визвольної війни стало закономірним продовженням попередніх державотворчих процесів часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі. Слід підкреслити особливу роль гетьмана Б. Хмельницького, який виявив себе в ході війни талановитим полководцем, дипломатом і політиком, що в надзвичайно складаних умовах зумів відновити та продовжити державотворчі процеси.

Слід дати характеристику держави, створеної в період визвольної війни. За політичним устроєм її можна вважати республікою, оскільки, провідну роль тут відігравало козацтво з притаманним йому демократизмом. Необхідно звернути увагу на те, як формувалась територія держави, її адміністрація, військо, податкова система. Для цього слід проаналізувати умови Зборівського миру (1649 р.), Білоцерківської угоди (1651 р.), і, особливо, Березневих статей (1654 р.).

Слід також простежити, як змінилось у ході війни становище кожного прошарку населення держави – козаків, селян, шляхти, духівництва, міщан. Зверніть увагу на те, що з ліквідацією феодального землеволодіння, польської фільваркової системи, скасуванням кріпацтва значно покращилося становище простого люду, створені унікальні для того часу економічні та соціальні передумови для консолідації українського суспільства. Втім, студентові пропонується і критично поглянути на стан тогочасної демократії, оцінити обмежений характер політичного та дипломатичного статусу нової держави.

У підготовці до семінару студентам пропонується заповнити схему політико-адміністративного устрою козацько-гетьманської держави, який дістав назву полково-сотенного. У схемі необхідно позначити по вертикалі основні щаблі влади та посадових осіб з їхніми повноваженнями.

Вивчення третього питання доцільно розпочати зі з’ясування політичного та суспільно-економічного становища України після визвольної війни. Чому цей період більшість істориків називають Руїною? Наведіть конкретні факти зазначених вище сторін життя суспільства. Розкажіть про визначних особистостей цього часу – гетьманів І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Дорошенка, розкрийте сутність їхньої політики, спрямованої на збереження єдності і територіальної цілісності України, проаналізуйте умови найважливіших угод і статей з іншими державами. Чому жоден із зазначених політиків не зміг досягти поставленої мети? Кому з них ви віддаєте особисту перевагу? обґрунтуйте свій вибір. Згідно з якими документами було здійснено територіальний поділ України? На яких умовах і складу яких держав увійшли українські землі?

Вивчення четвертого питання необхідно розпочати з’ясуванням сутності політичного утворення під назвою Гетьманщина. Яку територію воно обіймало? назвіть головні особливості його адміністративного та політичного устрою, перелічіть основні владні структури, посадових осіб та їхні повноваження. Яким чином у гетьманщині поєднувались засади жорсткого централізованого управління з демократією? Розгляньте соціальну структуру гетьманської держави, розкажіть про права та обов’язки різних верстов населення, їхні стосунки. Зважте як позитивні, так і негативні чинники гетьманського періоду державності в історії України.

Охарактеризуйте головні політичні фігури гетьманської доби в Україні – і. Мазепу, П. Орлика, П. Полуботка, К. Розумовського тощо. Хто з них, на вашу думку, зробив найбільший внесок у розвиток державності України, її культури? Наведіть приклади обмежень та утисків щодо українців з боку самодержавства, розкрийте роль Малоросійської колегії. Зробіть висновки: чому Україна не змогла зберегти автономію в складі Російської імперії?