Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації до семінарського заняття






Розгляд першого питання рекомендується розпочати зі з’ясування методологічної проблеми заснування Київської Русі. Більша частина істориків, особливо українських, стверджує, що Київську державу заснували східнослов’янські племінні союзи, ядром яких став союз полян. Навіть більше: М. Грушевський вважав, що Київську Русь створили українці в особі антів. Усупереч слов’янській існує так звана варязька (норманська) теорія, якої дотримується частина істориків російської школи. В її основі лежить думка про заснування Київської Русі варягами або норманами.

Ряд учених стверджує, що давньоруську державу започаткували східні слов’яни. Зміцнювалася і розвивалася вона завдяки поєднанню зусиль і встановленню відносин між слов’янами і варягами.

Вивчаючи ці теорії, а також інші концепції, студент повинен чітко їх засвоїти і визначити власну точку зору, яка, на його погляд, найбільш об’єктивно відповідає історичній дійсності.

Навколо Київського князівства Аскольда об’єднується ряд князівств і на Наддніпрянщині кінця ІХ ст. створюється політичне об’єднання Руська земля. Державницькі процеси на Півдні значно випереджають аналогічні процеси на Півночі.

Подальше існування Київської Русі пов’язане з ім’ям Олега, який об’єднав Південь і Північ, проголосив Київ столицею нової держави. Водночас започатковується процес державотворення. Потрібно проаналізувати історичне значення походів Олега на Константинополь для піднесення міжнародного авторитету Київської Русі.

При розкритті діяльності княгині Ольги особливу увагу необхідно звернути на деякі принципові зміни у процесі державотворення. Передусім, упорядкування процедури стягнення і норм данини, введення урочної системи, зміцнення органів центральної влади, переорієнтація зовнішньої політики на мирні політичні відносини з іншими країнами.

Узагальнюючи діяльність Київських князів Олега, Ігоря, Ольги і Святослава, слід підкреслити, що вони виступали будівничими першого етапу історії Київської Русі.

Готуючи виступ із другого питання, студенти мають усвідомити суть другого етапу історії Київської держави – її всебічного зміцнення і розвитку. Цей процес пов’язаний з діяльністю Володимира Святославича та Ярослава Мудрого.

Заслуга Володимира полягає у скасуванні автономії земель і встановленні жорсткої централізації, значно розширивши терени Київської Русі. Водночас проводив велику роботу щодо розбудови та будівництва укріплень на кордонах. Великою історичною заслугою Володимира стало введення християнства – могутньої ідеологічної сили в руках держави.

Важливо розкрити зовнішню політику князя Володимира, яка створила міцне підґрунтя для розширення політичних і торговельних зв’язків Київської Русі з іншими державами Європи, взаємозбагачення культурними надбаннями. Діяльність Володимира Святославича зміцнила Київську Русь настільки, що вона стала однією з найбільших імперій Європи.

Багато зробив для зміцнення Давньоруської держави син Володимира Ярослав Мудрий. Аналізуючи період його князювання, слід розпочати з боротьби за Київський стіл, зосередивши увагу на розширенні і зміцненні Київської Русі.

Постійну увагу Ярослав Володимирович приділяв посиленню християнства, будівництву нових храмів і монастирів; за його князювання у Києві була створена митрополича кафедра. На семінарі студентам доцільно розібратися і засвоїти принципові положення першого відомого нам кодифікованого зведення законів Руської держави - “Руської правди”.

У проведенні мирної зовнішньої політики Ярослав Мудрий використав західноєвропейський досвід династичних зв’язків, що сприяло значному зміцненню авторитету Київської Русі на міжнародній арені.

Підсумовуючи розгляд питання, студенти мають усвідомити, що князювання Ярослава Мудрого стало вершиною сили і могутності Київської Русі, яка посіла почесне місце серед великих країн Європи.

Вивчення третього питання необхідно починати зі з’ясування об’єктивних і суб’єктивних причин поліцентризації Київської Русі. Процес розпаду тривав майже два століття, починаючи з правління Ярослава Мудрого. Перший період розпаду закінчився 1132 р. - князюванням Мстислава Великого. Це був період боротьби сепаратистської і централістської тенденцій. Другий період - безпосередньої феодальної роздробленості, повного ослаблення й занепаду Києва - тривав до монголо-татарської навали та падіння Києва у 1240 р.

Аналізуючи міжкнязівські усобиці у процесі поліцентризації Давньоруської держави, студенти мають звернути увагу на тенденції до об’єднання князівств у єдину державу, як це було за часів Володимира Мономаха.

Узагальнюючи зміст цього питання, слід наголосити, що втрата єдиної державності стала великим злом і для самих князівств, оскільки, з цього скористалися зовнішні вороги, що призвело до загибелі Київської держави.

Вивчення четвертого питання доцільно розпочати з короткої історії зародження і розвитку Галицько-Волинського князівства, яке починало набирати силу після занепаду Київської держави. Слід зазначити, що великих успіхів Волинське князівство досягло за часів князювання правнука Володимира Мономаха ─ Романа Мстиславича, обдарованої особистості, сміливого воїна. Галицьке князівство стає великою політичною та військовою силою за князювання Ярослава Осмомисла.

Надалі студентам рекомендується зосередити увагу на історії об’єднання Волинської й Галицької земель у єдине Галицько-Волинське князівство, яке стало спадкоємцем і правонаступником Київської Русі. Особливо зміцніла держава за часів князювання Данила Галицького. Бажано дослідити його напружену діяльність з розбудови держави, мудру зовнішню політику, рішучий опір завойовникам. Завершуючи виступ, доцільно проаналізувати причини занепаду Галицько-Волинського князівства, політичні інтриги й комбінації, які зумовили загарбання галицьких і волинських земель Литвою та Польщею.

Слід підкреслити, що Галицько-Волинське князівство залишило нам великі культурні надбання, а також досвід формування української державності.

Складовою частиною змісту цього питання є боротьба русичів проти монголо-татарської навали. З’ясувавши її причини, необхідно розповісти про завойовницькі походи монголо-татарської орди, вказати на азіатську жорстокість, яка виявилась у масовому знищенні цілих племен і народів. Особливу увагу слід зупинити на трагічних подіях, що сталися на річці Калці у 1223 р. Одним з проявів жорстокості монголо-татар було варварське пограбування і знищення великої кількості мешканців Києва у грудні 1240 р. військом хана Батия.

Подальша розповідь про монголо-татарську агресію має відобразити її просування на захід, загарбання Південно-Західної Русі й встановлення там майже 200-річного панування.

Підкорення українських земель монголо-татарами не призвело до підкорення народу. Значна частина князів і простого люду героїчно боролися із загарбниками, використовуючи різноманітні форми боротьби. Активно протистояли ординцям Чернігівський князь Роман Старший і вже згадуваний Галицько-Волинський князь Данило Галицький. Але сили були нерівні і Галицько-Волинське князівство також було підкорене Золотою Ордою.

Таким чином, незважаючи на мужність, великий державницький хист і підтримку здорових сил народу, боротьба Данила Галицького не ліквідувала ординське іго, проте, значно ослабила його. Завершити розповідь про боротьбу проти монголо-татар слід узагальненням, що героїчний опір русичів завдав нищівного удару орді, яка не могла закріпитися у центральній Європі і змушена була повернутись у район Волги та Заволжя.

Висвітлюючи зміст заключного питання, студенти повинні показати роль Київської Русі не лише в житті нашої країни, а й у світовій історії. Вона започаткувала ту державність, традиції якої стали взірцем для майбутніх поколінь українського народу в боротьбі за незалежність, боротьбі, яка через багато років привела до перемоги - створення суверенної Української держави.

Досвід державності Київської Русі став також взірцем для багатьох слов’янських і не слов’янських народів.

У відповідях на це питання студентам логічно проілюструвати роль розвитку виробничих сил, досягнень землеробства, розквіту ремісництва і торгівлі у становленні стосунків з іншими народами. Розкриття історичного значення Київської Русі буде неповним без аналізу впливу досягнень Київської Русі у наступні періоди історії в області духовного життя, культури і міжнародної політики. В той же час необхідно підкреслити важливий урок: - міжкнязівські чвари й міжусобиці ослабили могутню Давньоруську державу, яка не витримала монголо-татарської навали та зійшла з історичної сцени.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал