Село Крилос

Кри́ лос — село Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави, Галич.

Археологічні та історико-топографічні розвідки території навколо Успенської церкви у Крилосі проводили І. Шараневич, А. Чоловський, Й. Пеленський, Л. Чачковський, Я. Пастернак. Відкриття решток Успенського собору експедицією Я. Пастернака, археологічні дослідження території Крилоського городища, які продовжували В. Ауліх, В. Баран, Б. Томенчук, Ю. Лукомський принесли значний масив інформації про історію давнього Галича.

Перша ж літописна згадка про катедральну церкву в Галичі під 1187 роком, пов'язана зі смертю та похованням князя Ярослава Володимировича (Осмомисла), який у житті «к церковному чину сам приходя и строя добре крилос», пов'язана з гіпотезою про походження сучасної назви села від назви єпископського осідку «Крилоса». Отже, письмові свідчення фіксують існування в ХІІ ст. при Успенському соборі «крилосу» (т.зв. капітули).

Головна столична церква була також місцем інтронізації Галицьких князів. У 1215 р. тут відбулась коронація угорського королевича Коломана на короля Галицької Руси.

Галицький Успенський собор був не тільки композиційним і сакральним центром княжого города, поряд з яким розташовувались княжий та митрополичий двір, а й виконував роль укріпленої цитаделі («eclessia incastellata», «градъ на церкви»), про що свідчать описи подій 1219 та 1254 рр.

Рисунок. Сучасна дерев'яна церква, зведена у Крилосі і перевезена згодом на Херсонщину.